сюр/бред из сердца осени
пнайно
водосхил
незграбно колізійно
покато
нестримно
зашкарубло
неспокійно високий
нетривко далекий
залежно співчувати
по-різному користатися
перша війна
третя помилка
великі справи
загалом добре
нарешті
спокійно
льод кості
листя дерев на небі
залежно від
супокій
закоханий
поналізало
розкидало за серпом
нарешті
куди кидати сіно другі сіни коні жевріє загаття
подали
до податку
смерека
сперечалися спокійно
заскочили зненацька
певна сила
закінчене створіння
нереальних горизонтів
потрібно справді знати
щоб бачити і чути
щоб йти і танцювати
залишити усе своє майбутнє
покінчити з минулим
грім машин
вікно дорога
скоєння сходу
пропаде не один кілограм
макулатури
зникнуть тони непотрібних
букв
і думки в сум*ятті
абсурду діти
навчатися будуть
щоб стати людьми
ця порожнеча вже багато розумніша
ця витончена форма без ідей
це листя, поміж яким лиш повітря
лиш луна, та ніякого змісту
ми зміст згубили
де ж ти?
ми маємо усе, щоб мати все
але у нас нема нічого, що
лишиться
після нас - хоч потоп?
водосхил
незграбно колізійно
покато
нестримно
зашкарубло
неспокійно високий
нетривко далекий
залежно співчувати
по-різному користатися
перша війна
третя помилка
великі справи
загалом добре
нарешті
спокійно
льод кості
листя дерев на небі
залежно від
супокій
закоханий
поналізало
розкидало за серпом
нарешті
куди кидати сіно другі сіни коні жевріє загаття
подали
до податку
смерека
сперечалися спокійно
заскочили зненацька
певна сила
закінчене створіння
нереальних горизонтів
потрібно справді знати
щоб бачити і чути
щоб йти і танцювати
залишити усе своє майбутнє
покінчити з минулим
грім машин
вікно дорога
скоєння сходу
пропаде не один кілограм
макулатури
зникнуть тони непотрібних
букв
і думки в сум*ятті
абсурду діти
навчатися будуть
щоб стати людьми
ця порожнеча вже багато розумніша
ця витончена форма без ідей
це листя, поміж яким лиш повітря
лиш луна, та ніякого змісту
ми зміст згубили
де ж ти?
ми маємо усе, щоб мати все
але у нас нема нічого, що
лишиться
після нас - хоч потоп?