На згадку про мою матусю.

[lekssus]

У мене зацвіли дуже гарно лілії. Їх ще садила моя матуся. І як мені жаль шо вона уже не зможе подивитись які вони гарні. Мені навіть дико про це казати "не зможе". Словами неможливо передати того болю, туги, жалю коли  втрачаєш серцю дорогу  людину. Я ще довго буду оговтуватись від цієї втрати. Бо коло мутусі я жила як вареник у сметані, а тепер приходиться самій ставати газдинею і вести все господарство. Але ж що поробиш життя є життя.
Ну і світлини наших з мамою лілій.