Елегія... (присвячується В.П.)

[lekker_angel]

Я дуже рада, що ти в мене є… І хоча бачимося ми частіше в моїх мріях та казкових снах, я все ж неймовірно щаслива, що одного чудового суботнього ранку ти з'явився в моєму житті… Твої волошкові очі, звабливо-щира посмішка, ніжно-кавовий голос… обожнюю, коли ти обіймаєш мене; коли стискаєш мої руки в своїх долонях і вони від того здаються ще меншими, ляльковими; коли пригортаєш мене і, наче світ на мить втрачає своє існування, я відчуваю биття твого серця… Я не можу дивитись тобі в очі - в них глибина Всесвіту і я боюся, що занурившись повністю, я вже не зможу повернутися і так і залишусь навіки полонянкою твоїх безмежно-синіх очей… Хоча і не дивитись в них я теж не можу - магніт пристрасті, доброти, ніжності…
Раніше, я любила твою музику, обожнювала твої пісні і безмежний талант, а тепер… а тепер я обожнюю тебе… (і сподіваюсь, що ти про це ніколи не здогадаєшся і не дізнається якими щасливими і довгожданими є хвилини щастя поряд із тобою)..
Ти кажеш, на тебе важко чекати - та хіба ж важко чекати на сонечко, чи на посмішку, чи на дощ засушливого літнього дня?.. Хіба важко чекати на щастя? А ти і є ЩАСТЯ !!! Дивитись в очі твої - щастя, чути голос твій - щастя, слухати пісні твої - щастя, бачити посмішку твою, тонути в обіймах, відчувати поцілунки, знати, що ти поруч - щастя, ЩаСтЯ, ЩАСТЯ …
Я дуже рада, що ти з'явився в моєму житті… ти приніс мені спокій, впевненість, подарував світло і мрію… ти чарівник мого життя, чарівник з неймовірно звабливою посмішкою і волошково-синіми очами..