ГУЧНОМОВЕЦЬ-COLLECTION". РАРИТЕТНИЙ, НА ЖАЛЬ. Ця книжка формату А5 на 164 сторінках вже точно с бібліографічним раритетом. Поодинокі щасливці, які отримали подарунковий примірник з рук самої Тетяни Єжової - редактора видання - матимуть повноцінне уявлення про героїв та персонажів абсолютно поки що невідомої галузі. Йдеться про рок-андеграунд. А книжка має назву "Гучномовець. Збірник статей про київський рок." Вийшла накладом у 500 при¬мірників. Отже, ненаписана автобіографія самвидавського рок-журналу "Гучномовець” була почата й незакінчена у 1988 році. Протягом року на голому ентузіазмі й практично власноруч було зверстано перших три числа. У 1989 вийшли 4-те І 5-те числа. У 1990 був зроблений, але не розтиражований 6-й номер, і, нарешті, у 1991-му побачив світ ретроспективний 7-й номер. "Гучномовця" більше нема. Це видання відійшло в історію разом із славною київською "Рок-артіллю". Навряд варто оплакувати "Гучномовець", позаяк форма видання добряче застаріла. Треба щось змінювати там, виходити на новий рівень, встановлювати нові критерії оцінок. Натомість, численні матеріали, у різні роки опубліковані "Гучномовцем", заслуговують уваги. До того ж не вщухають прохання, що надходять з усіх куточків колись гігантської Батьківщини про отримання - бодай в будь-який спосіб - вищеназваного видання. Тому, завдяки хорошим людям з дружньої редакції омського журналу "АОР" виходить своєрідний "Гучномовець-COLLECTION": збірник статей, альманах - назвіть як завгодно. Словом, ліпше пізно, аніж ніколи... "Гучномовець-COLLECTION" розповів про команди київського рок-підпілля, яких нині в країнах СНД знають і цінують як кращих представників жанру. До речі: своєрідний стиль і естетика авторів "Гучномовця" абсолютно адекватні естетиці рок-культури як такої. На сторінках цього раритету, пересипаного різноманітними цікавинками, можна дізнатися про перипетії жанру й скласти уяву про такі, вже легендарні команди як "Колезький асесор", "Діти майора Телятникова", "Іванов-Даун", "Раббота Хо", "Еней", "В.В."
Re: ремаркаgnom_gigantFebruary 25 2010, 17:23:02 UTC
Февраль-февраль, теплейший февраль, в первый день концертов я не знал куда куртку засунуть, а на второй в одной рубашке пришел. На шару - благодаря "Коллежскому Асессору", они поделились проходками.
РАРИТЕТНИЙ, НА ЖАЛЬ.
Ця книжка формату А5 на 164 сторінках вже точно с бібліографічним раритетом.
Поодинокі щасливці, які отримали подарунковий примірник з рук самої Тетяни Єжової - редактора видання - матимуть повноцінне уявлення про героїв та персонажів абсолютно поки що невідомої галузі. Йдеться про рок-андеграунд. А книжка має назву "Гучномовець. Збірник статей про київський рок." Вийшла накладом у 500 при¬мірників.
Отже, ненаписана автобіографія самвидавського рок-журналу "Гучномовець” була почата й незакінчена у 1988 році. Протягом року на голому ентузіазмі й практично власноруч було зверстано перших три числа. У 1989 вийшли 4-те І 5-те числа. У 1990 був зроблений, але не розтиражований 6-й номер, і, нарешті, у 1991-му побачив світ ретроспективний 7-й номер. "Гучномовця" більше нема. Це видання відійшло в історію разом із славною київською
"Рок-артіллю". Навряд варто оплакувати "Гучномовець", позаяк форма видання добряче застаріла. Треба щось змінювати там, виходити на новий рівень, встановлювати нові критерії оцінок. Натомість, численні матеріали, у різні роки опубліковані "Гучномовцем", заслуговують уваги. До того ж не вщухають прохання, що надходять з усіх куточків колись гігантської Батьківщини про отримання - бодай в будь-який спосіб - вищеназваного видання. Тому, завдяки хорошим людям з дружньої редакції омського журналу "АОР" виходить своєрідний "Гучномовець-COLLECTION": збірник статей, альманах - назвіть як завгодно. Словом, ліпше пізно, аніж ніколи... "Гучномовець-COLLECTION" розповів про команди київського рок-підпілля, яких нині в країнах СНД знають і цінують як кращих представників жанру. До речі: своєрідний стиль і естетика авторів "Гучномовця" абсолютно адекватні естетиці рок-культури як такої. На сторінках цього раритету, пересипаного різноманітними цікавинками, можна дізнатися про перипетії жанру й скласти уяву про такі, вже легендарні команди як "Колезький асесор", "Діти майора Телятникова", "Іванов-Даун", "Раббота Хо", "Еней", "В.В."
"Аут", №1, 1993. http://community.livejournal.com/musicarchivesua/4499.html
Reply
Reply
http://iskrene.livejournal.com/30973.html
Reply
Leave a comment