(no subject)

[legenda1]

Дивлюсь на свою кішку - вільна, спокійна, нікому нічого не винна, їй байдуже, що про неї говорять, як її сприймають, як до неї ставляться... а все тому, що вона впевнена -  зараз її життя у безпеці, а більше нічого не треба. Абсолютна свобода байдужості... Самотність? Відстороненість?  Вона красива, але так ми вважаємо, а чи хвилює це її? Вона розумна і зухвала - за нашими мірками, а чи така вона насправді? Вона все відчуває - я знаю,  а вона? Кішка, що гуляє сама по собі... Чи в цьому щастя? Свобода вибору, слова, думки, віри, переконань, зацікавлень... А чи не цими самими свободами ми ставимо собі обмеження? Чи можна ранжувати свободу?   Чому я там прагну її, незалежності, а коли отримую -розумію, що самотність десь поряд... Запитань багато, а відповідей - ніц.
Тож моя кішка так і дивитиметься на мене своїми неймовірними очиськами і думатиме щось своє,про що я ніколи не дізнаюся.

А взагалі, я збираюся писати дипломку ))))))