Originally posted by
izdryk_y at
reloaded
вертає на весну знову зима
на наші обидва доми - чума
на наші обидва серця - розлам
тавра сусідських травм
бруд від абсурду в кожнім вікні
хочеться всьому сказати «ні»
хочеться вірити тихому «так»
після стількох атак
це не зима і це не війна
це пізнього середньовіччя чума
та завжди вертає на весну весна
й ніщо не пропало дарма
і не дарма у руці рука
і не дарма у ріці труна
час - це також така ріка
винесе нас вона
винесло мозок - винесе смерті
сказане вголос - почуто
час поділив нас на рівні чверті
і поламав маршрути
час наш обірвано як кінострічку -
годі її зліпити
все від початку -
палимо свічку
і починаємо жити