Трішки про мистецтво і голандські натюрморти
Я обожнюю барокові голандські натюрморти. Та і просто голандські натюрморти в принципі.
Є в них щось особливе, якась таємнича атмосфера в усіх цих занурених у напівморок квітах, фруктах, рештках вечері, перекинутому келисі.
Вони викликають дивне відчуття чужої присутності - ніби людина, яка насолоджувалася зображеним на картині сніданком, вийшла на секунду, і зараз повернеться, аби зрізати шкірку з лимону і доїсти надкушений пиріг. Є в них гротеск і готичність, є хаотизм і насиченість, і з усіх цих дифирамбів можна зрозуміти, що я дійсно від голандських натюрмортів просто в захваті.
Нещодавно, в пошуках ілюстрацій до дискусії якраз на тему тих-таки голандських натюрмортів, відкрила якесь посилання, запропоноване гуглом, і вже збиралася звично клікнути по "зберегти картинку", але раптом зрозуміла, що це не картина, а фото. Фотографія, яка виглядала один в один, як натюрморт Калфа або Класа (відомі представники нідерландського живопису епохи барокко, спеціалізувалися саме на натюрмортах).
Я покліпала оченятами на те фото, а потім хутенько побігла за посиланням, і виявила там статтю про фотографа Кевіна Беста, який взяв за основу своїх фотонатюрмортів принципи голандського барокового натюрморту.
Це просто неймовірна річ, на яку я залипла надовго, розглядаючи і дивуючись.
Складається враження, що час пішов назад, і є змога побачити справжні натюрморти, з яких писалися усі оті мої улюблені картини.
Додаю до посту кілька картин Пітера Класа і фото для порівняння. Решту можна знайти за посиланням:
http://www.liveinternet.ru/users/vkonst/post266493306/
