Цикади Греції та їх цимбали. Це треба чути!
Наш "Смак подорожника" зараз перебуває у Греції, на чудесному острові Тасос, і не лише відпочиває, а й збагачується знаннями. Зокрема, із біології. От вам розповідь "Смаку подорожника" про тутешніх цикад - звіт зі звуками.
По них можна визначати час і засікати годинники. Свою пісню, якщо погода ясна, вони заводять майже завжди рівно о 9.55 - після того як відспівають ранкові пташки. Вони - на платанах, пальмах, соснах, на всіляких тутових деревах та інших субтропічних заростях. Навіть на пощерблених колонах зруйнованих античних храмів.
Цикади. На грецький острів Тасос варто їхати принаймні за тим, щоб почути їхній багатоголосий хор.
Цикади грецького отрова Тасос. Фото ledilid / "Смак подорожника"
Парадокс, але своїми "голосовими зв'язками" грецькі цикади працюють майже в такому самому режимі, як люди-греки: зранку до обіду, потім для більшості настає невелика перерва на "сієсту", а години з четвертої - стрекочуть до восьмої-дев'ятої години вечора.
Необізнані запросто можуть сплутати какофонічний голос цикад із ґвалтом папуг у кронах дерев - як, скажімо, десь в Австралії. Та навіть наш хвилястий папужка в клітці репетує дуже схоже. Але цикад більше, ніж папуг, і вони ще гучніші та, якщо можна так сказати, стабільніші у своєму безперервному шумі на одному місці.
Цикади грецького отрова Тасос. Фото ledilid / "Смак подорожника"
А ще грецькі цикади нагадують нам домашніх качок, які великими зграями плавають на ставку біля левади, а в потрібний час гамірним натовпом приходять до своєї хазяйки на годівлю і, випереджаючи одна одну біля годівниці, репетують: кхя-кхя-кхя-кхя!
Хоча, за аналогією з качками, галасувати мали б лише качури. Адже в цикад стрекочуть лише самці.
На думку вчених, таким чином вони приваблюють самок.
Утім, що ж за "загравання" таке - цілий день (точніше - спекотну його частину) галасувати на одному місці? Це ж здуріти можна! Чи то в цикад жінки такі вибагливі й прохані? :)
Фото ledilid / "Смак подорожника"
Цикад на світі існує чи то більше 1500, чи 2500 видів. Це великі комахи ряду рівнокрилих, які нагадують ґедзів, але більших, і з ширшими та довшими розмашистими прозорими крилами.
У Європі 18 видів цикад, в Україні вони теж є (переважно в Криму), але співають чомусь лише в південних, субтропічних та тропічних краях. У Криму - теж співають, але тихіше. А значно масовіше й гучніше - у Греції, де ми зараз і слухаємо їхні концерти.
Спів цикади на колоні античної агори в місті Тасос (Ліменас):
До речі, давні греки дуже цінували цикадовий спів, і Анакреон навіть написав оду на честь цикади.
А відомий російський байкар Іван Крилов поцупив у француза Лафонтена байку про Цикаду й Мурашку, назвавши її... ага, "Стрекоза и Муравей" - "Бабка й Мураха" (а Лафонтен, кажуть, запозичив сюжет у грека Езопа).
І справді, опис "стрекози" за всіма ознаками підходить не бабці, а саме цикаді: вона й стрибає (а не лише літає, як бабка), і "лето красное пропела".
Узагалі, цикади - найгучніші "співаки" серед комах. У тропіках цикади співають найголосніше - там їх скрекіт нагадує звук циркулярної пилки. А в Південній Америці та Індії, як кажуть, звук цикад іноді не поступається пронизливому свистку паровоза.
Чим саме цикади створюють такі гучні звуки? А от і не крилами, і не ногами.
У самців спереду на черевцях є пара опуклих пластинок - цимбалів. До них приєднуються потужні м'язи, які втягують опуклу частину цимбалів. А коли м'яз розслабляється, вона знову займає вихідне положення. Звук спричиняється зміною опуклості цимбалів - за таким самим принципом, як звучить консервна бляшанка з опуклим дном, якщо дно поперемінно вдавлювати пальцем і відпускати.
М'язи у цих комах можуть вібрувати дуже швидко. Крім того, в цьому органі є резонуючі пластинки, які підсилюють звуки.
А ще цикади - довгожителі комашиного світу. Наша гірська цикада, яка зустрічається і в рівнинних лісах на півдні України та Росії, розвивається 2 роки, цикада звичайна - 4 роки, а в Америці Cicada septemdecim живе аж 17 років!
"
Цикадова" сосна біля пляжу на археологічній території Алікі. Фото ledilid / "Смак подорожника"
І насамкінець: цикади дають манну. Не небесну, а деревну.
Так звана манна - це поживна речовина - сік деяких видів дерев, яка витікає з-під кори і твердіє на повітрі після уколів дерева цикадою, що смокче сік.
По них можна визначати час і засікати годинники. Свою пісню, якщо погода ясна, вони заводять майже завжди рівно о 9.55 - після того як відспівають ранкові пташки. Вони - на платанах, пальмах, соснах, на всіляких тутових деревах та інших субтропічних заростях. Навіть на пощерблених колонах зруйнованих античних храмів.
Цикади. На грецький острів Тасос варто їхати принаймні за тим, щоб почути їхній багатоголосий хор.
Click to view
Цикади грецького отрова Тасос. Фото ledilid / "Смак подорожника"
Парадокс, але своїми "голосовими зв'язками" грецькі цикади працюють майже в такому самому режимі, як люди-греки: зранку до обіду, потім для більшості настає невелика перерва на "сієсту", а години з четвертої - стрекочуть до восьмої-дев'ятої години вечора.
Необізнані запросто можуть сплутати какофонічний голос цикад із ґвалтом папуг у кронах дерев - як, скажімо, десь в Австралії. Та навіть наш хвилястий папужка в клітці репетує дуже схоже. Але цикад більше, ніж папуг, і вони ще гучніші та, якщо можна так сказати, стабільніші у своєму безперервному шумі на одному місці.
Цикади грецького отрова Тасос. Фото ledilid / "Смак подорожника"
А ще грецькі цикади нагадують нам домашніх качок, які великими зграями плавають на ставку біля левади, а в потрібний час гамірним натовпом приходять до своєї хазяйки на годівлю і, випереджаючи одна одну біля годівниці, репетують: кхя-кхя-кхя-кхя!
Хоча, за аналогією з качками, галасувати мали б лише качури. Адже в цикад стрекочуть лише самці.
На думку вчених, таким чином вони приваблюють самок.
Утім, що ж за "загравання" таке - цілий день (точніше - спекотну його частину) галасувати на одному місці? Це ж здуріти можна! Чи то в цикад жінки такі вибагливі й прохані? :)
Фото ledilid / "Смак подорожника"
Цикад на світі існує чи то більше 1500, чи 2500 видів. Це великі комахи ряду рівнокрилих, які нагадують ґедзів, але більших, і з ширшими та довшими розмашистими прозорими крилами.
У Європі 18 видів цикад, в Україні вони теж є (переважно в Криму), але співають чомусь лише в південних, субтропічних та тропічних краях. У Криму - теж співають, але тихіше. А значно масовіше й гучніше - у Греції, де ми зараз і слухаємо їхні концерти.
Спів цикади на колоні античної агори в місті Тасос (Ліменас):
До речі, давні греки дуже цінували цикадовий спів, і Анакреон навіть написав оду на честь цикади.
А відомий російський байкар Іван Крилов поцупив у француза Лафонтена байку про Цикаду й Мурашку, назвавши її... ага, "Стрекоза и Муравей" - "Бабка й Мураха" (а Лафонтен, кажуть, запозичив сюжет у грека Езопа).
І справді, опис "стрекози" за всіма ознаками підходить не бабці, а саме цикаді: вона й стрибає (а не лише літає, як бабка), і "лето красное пропела".
Узагалі, цикади - найгучніші "співаки" серед комах. У тропіках цикади співають найголосніше - там їх скрекіт нагадує звук циркулярної пилки. А в Південній Америці та Індії, як кажуть, звук цикад іноді не поступається пронизливому свистку паровоза.
Чим саме цикади створюють такі гучні звуки? А от і не крилами, і не ногами.
У самців спереду на черевцях є пара опуклих пластинок - цимбалів. До них приєднуються потужні м'язи, які втягують опуклу частину цимбалів. А коли м'яз розслабляється, вона знову займає вихідне положення. Звук спричиняється зміною опуклості цимбалів - за таким самим принципом, як звучить консервна бляшанка з опуклим дном, якщо дно поперемінно вдавлювати пальцем і відпускати.
М'язи у цих комах можуть вібрувати дуже швидко. Крім того, в цьому органі є резонуючі пластинки, які підсилюють звуки.
А ще цикади - довгожителі комашиного світу. Наша гірська цикада, яка зустрічається і в рівнинних лісах на півдні України та Росії, розвивається 2 роки, цикада звичайна - 4 роки, а в Америці Cicada septemdecim живе аж 17 років!
"
Цикадова" сосна біля пляжу на археологічній території Алікі. Фото ledilid / "Смак подорожника"
І насамкінець: цикади дають манну. Не небесну, а деревну.
Так звана манна - це поживна речовина - сік деяких видів дерев, яка витікає з-під кори і твердіє на повітрі після уколів дерева цикадою, що смокче сік.