Зброя Шерон Стоун над нашими головами
Сьогодні з радістю відзначили ще одну перевагу проживання в спальному районі.
Імовірність бути вбитим бурулькою на Позняках мізерно мала (бо тут фактично немає нависаючих балконів, і тим паче потреби під ними проходити). А ось у центрі ходиш - наче по лезу ножа. Тобто під величезними ножами для розколювання льоду а ля Шерон Стоун, що підвішені в тебе над головою по всьому маршруту прошкування.
Ну це ж, товариство, жах якийсь. Мало того, що лід і сніг під ногами, і через цю ковзанку та кашу майже неможливо пройти, щоб не гепнутися (а це вже нами зроблено, й коліна "покращено").
Так ще й крига всуціль над головою.
От було сьогодні 0+1, ішли ми по Ярославому Валу, від Золотих Воріт до Львівської площі. Кошмар - слабо сказано.
Тротуар почасти розчищений від снігу й льоду, але саме в тій частині (поздовжній), яка - ага! - проходить під балконами, ринвами та іншими виступаючими частами старовинних будинків. Зі стріх вода капле і звисають загрозливі мега-бурулі. Якщо сьогодні там нікого не прибило - це сенсація. Ми якось проскочили, постійно зирячи вгору.
Ось кілька фоток із телефона. З привітом комунальним службам.
Це вже не просто сніг, із яким не встигають боротися. З цим, як видно, навіть не намагаються боротися...
"Доглянутий" Ярослав у туристичному центрі столиці:
Ну й просто для зимової краси зразка грудень-2012:
Імовірність бути вбитим бурулькою на Позняках мізерно мала (бо тут фактично немає нависаючих балконів, і тим паче потреби під ними проходити). А ось у центрі ходиш - наче по лезу ножа. Тобто під величезними ножами для розколювання льоду а ля Шерон Стоун, що підвішені в тебе над головою по всьому маршруту прошкування.
Ну це ж, товариство, жах якийсь. Мало того, що лід і сніг під ногами, і через цю ковзанку та кашу майже неможливо пройти, щоб не гепнутися (а це вже нами зроблено, й коліна "покращено").
Так ще й крига всуціль над головою.
От було сьогодні 0+1, ішли ми по Ярославому Валу, від Золотих Воріт до Львівської площі. Кошмар - слабо сказано.
Тротуар почасти розчищений від снігу й льоду, але саме в тій частині (поздовжній), яка - ага! - проходить під балконами, ринвами та іншими виступаючими частами старовинних будинків. Зі стріх вода капле і звисають загрозливі мега-бурулі. Якщо сьогодні там нікого не прибило - це сенсація. Ми якось проскочили, постійно зирячи вгору.
Ось кілька фоток із телефона. З привітом комунальним службам.
Це вже не просто сніг, із яким не встигають боротися. З цим, як видно, навіть не намагаються боротися...
"Доглянутий" Ярослав у туристичному центрі столиці:
Ну й просто для зимової краси зразка грудень-2012:
