Про казлів, жидів, "УДАР", "Свободу" та журналістську етику
Тут (у ЖЖ, ФБ, УП та інших наших інторнетах) багато обговорювали "Свободу" із її ставленням до жидів/євреїв і написали вже, мабуть, усе, що можливо.
Дивно було чекати від "свободівців" чогось іншого - вони такі, які є. Тож цю тему варто закрити й перейти до цікавішого.
Наприклад, до "тушок", які у ВР будуть масовим явищем, причому, здається, стосуватиметься це й висуванців таких крутих і поважних партій...
На роздуми наштовхнув ось цей сюжет такого собі журналіста Михайла Ткача в програмі "Гроші" каналу "1+1":
Порівняйте "УДАРівця" Руслана Сольвара (із партії, яка не називає євреїв жидами) та Андрія Іллєнка (із партії, яка... самі розумієте).
Здається, не лише Міла Куніс має бути мірилом чистоти української політики, а й дещо ще.
Руслан Сольвар - не так щоб аж мега-нехороший персонаж, здебільшого просто кумедний і недалекий, хоч і заможний. Однак його слова "Підпишіть мене не "Руслан Сольвар, "УДАР", а "Руслан Сольвар просто Руслан Сольвар" - це тривожний сигнал. Який підтверджується, коли глянути на ржачно-тупо-популістський сайт цього кандидата в депутати і побачити, що після обрання до парламенту він возить по райцентрах групу "ТіК", Ольгу Юнакову, Гаріка Кричевського, Ольгу Зарубіну (да-да, "На теплоходе музьіка играет") та інших "зірок" уже не як "Руслан Сольвар - УДАР Віталія Кличка" а "просто Руслан Сольвар".
І ось тут: "Також в інтерв’ю Руслан Миколайович наголосив, що незважаючи на всі ті перепони, які чинили йому представники влади, він налаштований на конструктивний діалог та продуктивну роботу на користь України".
Ну й два слова про сам сюжет і блог в "УП".
Людина/журналіст, яка каже "да", коли її питають: "Ви ж це не будете давати в програму? Ви ж це виріжете? Це я вам не для передачі кажу..." - а потім усе це видає в ефір називається чмо.
Хоча, мабуть, зараз усі молоді журналісти мають активно працювати ліктями і не зважати на етику, якщо хочуть стати крутими...
Дивно було чекати від "свободівців" чогось іншого - вони такі, які є. Тож цю тему варто закрити й перейти до цікавішого.
Наприклад, до "тушок", які у ВР будуть масовим явищем, причому, здається, стосуватиметься це й висуванців таких крутих і поважних партій...
На роздуми наштовхнув ось цей сюжет такого собі журналіста Михайла Ткача в програмі "Гроші" каналу "1+1":
Click to viewПорівняйте "УДАРівця" Руслана Сольвара (із партії, яка не називає євреїв жидами) та Андрія Іллєнка (із партії, яка... самі розумієте).
Здається, не лише Міла Куніс має бути мірилом чистоти української політики, а й дещо ще.
Руслан Сольвар - не так щоб аж мега-нехороший персонаж, здебільшого просто кумедний і недалекий, хоч і заможний. Однак його слова "Підпишіть мене не "Руслан Сольвар, "УДАР", а "Руслан Сольвар просто Руслан Сольвар" - це тривожний сигнал. Який підтверджується, коли глянути на ржачно-тупо-популістський сайт цього кандидата в депутати і побачити, що після обрання до парламенту він возить по райцентрах групу "ТіК", Ольгу Юнакову, Гаріка Кричевського, Ольгу Зарубіну (да-да, "На теплоходе музьіка играет") та інших "зірок" уже не як "Руслан Сольвар - УДАР Віталія Кличка" а "просто Руслан Сольвар".
І ось тут: "Також в інтерв’ю Руслан Миколайович наголосив, що незважаючи на всі ті перепони, які чинили йому представники влади, він налаштований на конструктивний діалог та продуктивну роботу на користь України".
Ну й два слова про сам сюжет і блог в "УП".
Людина/журналіст, яка каже "да", коли її питають: "Ви ж це не будете давати в програму? Ви ж це виріжете? Це я вам не для передачі кажу..." - а потім усе це видає в ефір називається чмо.
Хоча, мабуть, зараз усі молоді журналісти мають активно працювати ліктями і не зважати на етику, якщо хочуть стати крутими...