Марш УПА в Києві: гарні дівчата, димові шашки й розтоптані прапори. ФОТОРЕПОРТАЖ + ВІДЕО
Із Покровою будьте здорові.
Ходили сьогодні на мітинг до Шевченка і марш УПА, традиційно.
Якщо торік на мітингу 14 жовтня була веселка і тисяч шість учасників, то цього разу - мжичка, близько 15 тисяч і демонстрація сили. Що й не дивно: через два тижні вибори.
Вочевидь більшість учасників демонстрації були з областей. Певно, за «Свободу» голосуватимуть принаймні 95% учасників цього мітингу, і ми зокрема :) Ця партія має бути в парламенті. Якщо не буде - значить, у неї заберуть голоси.
Прапори на акції - тільки свободівські (абсолютна більшість, аж занадто), червоно-чорні й синьо-жовті.
Колона - не так щоб дуже густа, з помітними розривами - розтягнулася від парку Шевченка, де відбувався мітинг, аж до Михайлівської площі, де на завершення влаштували звичний патріотичний рок-концерт.
Новаціями акціями були численні димовухи й фаєри від динамівських ультрас, які ховали обличчя за масками і скандували гасла про Павличенків та «Герої не бухали, герої воювали». На нашу думку, це було зайво й надто провокаційно - наче спеціально, аби показати розгнузданість і безбашенність націоналістів.
Також ноу-хау маніфестації - топтання прапорів КПУ й Партії регіонів:
Про це та інше - в нашому фоторепортажідалі.
На підступах до центру парку Шевченка. Як потім виявилося, люди стояли не лише в парку, а й далеко за його межами.
Прапори майже всі однакові.
Мітинг вів Мірошниченко, виступали Фаріон, Павличко (прочитав полум’яний вірш про Шухевича, згадавши як у 44-му році машерував з УПІвцями, про славослів’я комуністам не згадував), Бригинець, голова Львівської облради Панькевич, Іллєнко, ще якийсь патріот, який уколов жидів, ну й Тягнибок серед інших.
Порада організаторам мітингів біля пам’ятника Шевченку: обмежуйте доступ фотокорів до пагорба з п’єдесталом, бо виглядає досить тупо, коли промовець та група лідерів губиться десь у натовпі-мурашнику поміж телевиків і телекамер. Переконливий промовець - це ще й той, кого видно з юрби. А в таких умовах промовців поміж зграї знахабнілих фотокорів не видно зовсім.
Фанати «Динамо» та їх соратники. Як завжди, ховають обличчя за масками. Їхній банер - «Волю Павличенкам».
Аж надто козацький козак. Рідновір?
Ракурс із Кобзарем в осінньому небі. Небо було сірим, мжичив дрібний дощ.
Серед мітингового натовпу - Віталій Кононов. Той самий екс-голова Партії зелених, який і зараз балотується до ВР десь у глибині списку ПЗУ, а взагалі став націоналістом і співає відому пісню «Сніги».
Починається хода - від парку Шевченка по Володимирській до Михайлівської площі.
На чолі - гарні дівчата з синьо-жовтим знаменом.
Ритм походу задавали барабанщики.
Як на параді перемоги-1945, попереду несли прапори ворожих формацій - Партії регіонів, КПУ, СРСР.
Два прапори, червоний і синій, кинули на мокрий асфальт - аби їх розтоптала колона. Треба сказати, що барабанщики та ін. не поспішали наступати на ганчірки, гадаючи, чи це не якась провокація.
Зате натовпу фотокорів - роздолля... Вони ледь один одного не повбивали, лізучи під ноги маніфестантам, що йшли повз/через прапори.
Серед носіїв - відомий ЖЖ-френд Дмитро Резніченко.
Слава героям УПА!
Окрема «коробка» з динамівцями йшла одразу за головою колони. Перші кілька димовух вони запалили за Будинком вчителя, потім - біля Опери і так далі, аж до Софійської й Михайлівської. Питається: на фіга?
Пацанчеги скандували «Свободу чесним, свободу Павличенкам!» Певно, переплутали свободівський мітинг із пікетуванням Голосіївського райсуду. Вони хотіли щось сказати про засудження Павличенків свободівським прихильникам із Галичини чи Слобожанщини? Здається, ультрас просто сприймали це як черговий привід повитребенюватися, поки в чемпіонаті України перерва… А ворожі телеканали отримали картинку: націоналісти - це ті, хто, коли не треба, запалюють дим шашки серед натовпу.
Пацани, якщо такі круті - влаштували б свій мітинг і вкинули б ті шашки в мусарню чи в прокуратуру…
А в натовпі було багато патріотів із дітьми.
Найбільше раділи димам усе ті ж фотокори.
Ультраси наївно вважають, що герої воювали, зовсім не бухаючи :)
Масовість.
Колона розділилася на сегменти - певно, по регіонах. Більшість було західняків, зокрема з шарфами ФК «Карпати». Ну й «Хто не скаче - той москаль!» теж було.
Ух, дівчина на чолі однієї з колон із мегафоном запалювала!
Колона Слобожанщини й Донбасу скандувала «Донбас за «Свободу»!»
Бічні вулиці, що вели до Хрещатика, були перекриті «легкими» ментами. Які охоче відповідали «Героям слава!» на вітання «Слава Україні!»
Прохід повз СБУ.
У цьому окрузі балотується від партії Ляшка Розинська, гьорлфренд майора Мельниченка.
Дівчата на чолі доходять до Михайлівської площі.
Хода закінчилася просвободівським рок-концертом на цьому майдані.
Леся.
Як виявилося, спецнацівзці й автозаки стояли далі в бічних вулицях - Михайлівська, Софійська, Прорізна і т. ін. Але жодних зіткнень не було.
«Свободу» не пустили на майдан Незалежності, бо там нібито мали бути комуністи й інші масові акції. Але КПУ в кількості 200 осіб помітингувала (з якої нагоди?) під пам’ятником Леніну на Бессарабці. А на Майдані був такий собі «Фестиваль пивоварів». На сцені співали якісь російськомовні поп-рок-аматори, їх слухали чоловік тридцять випадкових перехожих… навколо стояли намети пивних фірм, зокрема приватних, де, скажімо, «Микулинецьке» продавали по 15 грн. за келих (у нас на Позняках - по 8 грн.).
Видно, що дощ від пивного фестивалю любителів таких заходів відлякав. А марш УПА виявився дуже масовим і переконливим, незважаючи на негоду.
Ходили сьогодні на мітинг до Шевченка і марш УПА, традиційно.
Якщо торік на мітингу 14 жовтня була веселка і тисяч шість учасників, то цього разу - мжичка, близько 15 тисяч і демонстрація сили. Що й не дивно: через два тижні вибори.
Вочевидь більшість учасників демонстрації були з областей. Певно, за «Свободу» голосуватимуть принаймні 95% учасників цього мітингу, і ми зокрема :) Ця партія має бути в парламенті. Якщо не буде - значить, у неї заберуть голоси.
Прапори на акції - тільки свободівські (абсолютна більшість, аж занадто), червоно-чорні й синьо-жовті.
Колона - не так щоб дуже густа, з помітними розривами - розтягнулася від парку Шевченка, де відбувався мітинг, аж до Михайлівської площі, де на завершення влаштували звичний патріотичний рок-концерт.
Новаціями акціями були численні димовухи й фаєри від динамівських ультрас, які ховали обличчя за масками і скандували гасла про Павличенків та «Герої не бухали, герої воювали». На нашу думку, це було зайво й надто провокаційно - наче спеціально, аби показати розгнузданість і безбашенність націоналістів.
Також ноу-хау маніфестації - топтання прапорів КПУ й Партії регіонів:
Про це та інше - в нашому фоторепортажідалі.
На підступах до центру парку Шевченка. Як потім виявилося, люди стояли не лише в парку, а й далеко за його межами.
Прапори майже всі однакові.
Мітинг вів Мірошниченко, виступали Фаріон, Павличко (прочитав полум’яний вірш про Шухевича, згадавши як у 44-му році машерував з УПІвцями, про славослів’я комуністам не згадував), Бригинець, голова Львівської облради Панькевич, Іллєнко, ще якийсь патріот, який уколов жидів, ну й Тягнибок серед інших.
Порада організаторам мітингів біля пам’ятника Шевченку: обмежуйте доступ фотокорів до пагорба з п’єдесталом, бо виглядає досить тупо, коли промовець та група лідерів губиться десь у натовпі-мурашнику поміж телевиків і телекамер. Переконливий промовець - це ще й той, кого видно з юрби. А в таких умовах промовців поміж зграї знахабнілих фотокорів не видно зовсім.
Фанати «Динамо» та їх соратники. Як завжди, ховають обличчя за масками. Їхній банер - «Волю Павличенкам».
Аж надто козацький козак. Рідновір?
Ракурс із Кобзарем в осінньому небі. Небо було сірим, мжичив дрібний дощ.
Серед мітингового натовпу - Віталій Кононов. Той самий екс-голова Партії зелених, який і зараз балотується до ВР десь у глибині списку ПЗУ, а взагалі став націоналістом і співає відому пісню «Сніги».
Починається хода - від парку Шевченка по Володимирській до Михайлівської площі.
На чолі - гарні дівчата з синьо-жовтим знаменом.
Ритм походу задавали барабанщики.
Click to view
Як на параді перемоги-1945, попереду несли прапори ворожих формацій - Партії регіонів, КПУ, СРСР.
Два прапори, червоний і синій, кинули на мокрий асфальт - аби їх розтоптала колона. Треба сказати, що барабанщики та ін. не поспішали наступати на ганчірки, гадаючи, чи це не якась провокація.
Зате натовпу фотокорів - роздолля... Вони ледь один одного не повбивали, лізучи під ноги маніфестантам, що йшли повз/через прапори.
Серед носіїв - відомий ЖЖ-френд Дмитро Резніченко.
Слава героям УПА!
Окрема «коробка» з динамівцями йшла одразу за головою колони. Перші кілька димовух вони запалили за Будинком вчителя, потім - біля Опери і так далі, аж до Софійської й Михайлівської. Питається: на фіга?
Пацанчеги скандували «Свободу чесним, свободу Павличенкам!» Певно, переплутали свободівський мітинг із пікетуванням Голосіївського райсуду. Вони хотіли щось сказати про засудження Павличенків свободівським прихильникам із Галичини чи Слобожанщини? Здається, ультрас просто сприймали це як черговий привід повитребенюватися, поки в чемпіонаті України перерва… А ворожі телеканали отримали картинку: націоналісти - це ті, хто, коли не треба, запалюють дим шашки серед натовпу.
Пацани, якщо такі круті - влаштували б свій мітинг і вкинули б ті шашки в мусарню чи в прокуратуру…
А в натовпі було багато патріотів із дітьми.
Найбільше раділи димам усе ті ж фотокори.
Ультраси наївно вважають, що герої воювали, зовсім не бухаючи :)
Масовість.
Колона розділилася на сегменти - певно, по регіонах. Більшість було західняків, зокрема з шарфами ФК «Карпати». Ну й «Хто не скаче - той москаль!» теж було.
Ух, дівчина на чолі однієї з колон із мегафоном запалювала!
Колона Слобожанщини й Донбасу скандувала «Донбас за «Свободу»!»
Бічні вулиці, що вели до Хрещатика, були перекриті «легкими» ментами. Які охоче відповідали «Героям слава!» на вітання «Слава Україні!»
Прохід повз СБУ.
У цьому окрузі балотується від партії Ляшка Розинська, гьорлфренд майора Мельниченка.
Дівчата на чолі доходять до Михайлівської площі.
Хода закінчилася просвободівським рок-концертом на цьому майдані.
Леся.
Як виявилося, спецнацівзці й автозаки стояли далі в бічних вулицях - Михайлівська, Софійська, Прорізна і т. ін. Але жодних зіткнень не було.
«Свободу» не пустили на майдан Незалежності, бо там нібито мали бути комуністи й інші масові акції. Але КПУ в кількості 200 осіб помітингувала (з якої нагоди?) під пам’ятником Леніну на Бессарабці. А на Майдані був такий собі «Фестиваль пивоварів». На сцені співали якісь російськомовні поп-рок-аматори, їх слухали чоловік тридцять випадкових перехожих… навколо стояли намети пивних фірм, зокрема приватних, де, скажімо, «Микулинецьке» продавали по 15 грн. за келих (у нас на Позняках - по 8 грн.).
Видно, що дощ від пивного фестивалю любителів таких заходів відлякав. А марш УПА виявився дуже масовим і переконливим, незважаючи на негоду.