Зустріч із кандидатом у нардепи, олігархом-популістом, у нашому дворі: як це було

Sep 06, 2012 18:31

Цікавий досвід і цікаві досліди.
Учора ми вперше були на зустрічі з кандидатом у народні депутати від нашого мажоритарного округу - й одразу олігархом.

Увечері в наш двір, на вулицю Соломії Крушельницької, між будинками 5 і 7, уже поночі прийшов Ігор Баленко - власник і співвласник мереж супермаркетів «Фуршет», «Ашан» та «ашанівських» торгово-розважальних центрів, чоловік і спонсор скрипальки/співачки Ассії Ахат.


Було прикольно побачити спроби багатія із не дуже підвішеним язиком реалізувати поради політтехнологів і пройти виборчу кампанію в мажоритарному окрузі «від дверей до дверей».
Не знаю, чи роздає Баленко гречку, але «купувати» виборців він намагається, виконуючи замовлення й побажання щодо благоустрою їхніх дворів - там дитячий майданчик, там спортивний, там сміття прибрати, там дерева посадити, там ще щось підмарафетити під гаслом «Зробимо разом!», а безкоштовну юридичну допомогу отримують від баленківців узагалі всі охочі.

Ще прикольніше було побачити певну категорію наших простих виборців, які справді готові голосувати за «депутата Верховної Ради» (насправді - поки що лише Київської міської), який «просто нарешті засипе гравієм цю калюжу за будинком». Ну й прибере лід із тротуару взимку, ага, вже після виборів.

Може, в інших дворах зустрічі Ігоря Миколайовича і проходять на таких суцільно позитивних нотах - «Я здолаю вам всьо. То, шо попроще - завтра-послєзавтра, шо посложнєє - нєдєлі через двє, только продіктуйтє моім помошнікам» - і «ура, во маладєц мужик!»
Але автор цих рядків прийшов на зустріч із потенційною «тушкою» Баленком підготовлений, прочитавши його біографію, всі стрибки між партіями і фракціями, вивчивши технічних кандидатів від Баленка та маючи намір показати, що не всі купуються на олігархічні подачки та разводілова.
Тож зустріч закінчилася невеликим, але показовим скандалом :)

На шляху від уже знаменитого кіоска «Живе пиво» до будинку нас перестрівали пропагандисти-агітатори Баленка, роздаючи листівки, красиві червоно-білі буклети на крейдяному папері та нагадуючи, що прямо отут зараз і буде зустріч із кандидатом. Мовляв, він один такий видатний, хто ходить по дворах і дивиться в очі виборцям, вислуховує всі їхні болі.

Болів, власне, виявилося небагато, здебільшого дріб’язкові. Майже всі заявлені проблеми, за винятком сміттєспалювального заводу та смердючої станції аерації, вирішуються навіть не міською і районними радами, а ОСББ двох наших будинків.
Однак Баленкові вигідно показати видимість його власного благодійництва і громадської активності.

Помічників, прес-секретарів, радників, охоронців Баленка було близько дюжини. Учасників зустрічі - близько сорока, здебільшого тіточки й баби з анекдотів про бабів під під’їздами. Хоча й кілька молодих було, і кілька чоловіків.



У світлі ліхтарів імпреза виглядала дещо інтимно, але тільки до певного часу.

Кандидат запізнився на 17 хвилин, вибачившись і пояснивши це затягнутою попередньою зустріччю. Був вбраний у джинси й потягану футболку з якимсь гангстером у чорних окулярах із сигарою. Вдалий прикид, ага.

Говорив лише російською, часто збивався й повторювався. Почав із довгого вступу про своє ставлення до проблем будинків і дворів, про взаємодопомогу, про готовність працювати для людей і про свою винятковість в «ходінні в народ».

Було видно, що цей текст Баленко повторює вже на енній зустрічі, але «ораторія» оратора все одно виглядала корявою. Тезу про «собачку, яка зробить свої справи в пісочку, і ви за нею маєте прибрати, а хто прибиратиме за бездомною собакою?» він повторив двічі, на початку і в кінці.

Розповідаючи свою біографію, 54-річний Баленко, з одного боку, її помітно від цензурував (опустивши бізнес купи-продай у Грузії в 1980-х роках і повернення в Україну лише в 90-х). З іншого боку - заявив, що «роділся в СССР», а на мої п’ять копійок сказав, що в Грузію втік від Чорнобиля.

Щодо Бортницького колектора, то в програмі Баленка записано потребу винести його разом із заводом «Енергія» за межі Києва й дати місту чисте повітря. На які гроші - не написано. Але для реалізації цього плану Баленко обіцяє на початку жовтня зібрати великий мітинг. Бо тільки так «можна змусити владу…», ну й далі по тексту.

«Вдалим» був жарт кандидата про те, що на Позняках, мабуть, така висока народжуваність, що поруч - сміттєспалювальний завод. Мовляв, смійтеся, мутанти.

Вразили баби - заявами про те, що будуть щасливими і голосуватимуть за «депутата», якщо він прибере вічну калюжу з-за будинку. Та йо-майо, це ж справа ОСББ, яка замість гравію для баюри накупило дорогої плитки й обкладає нею вхід у під’їзд і навіть сходи - щоб були більш слизькими взимку.

Одні просять додаткову парковку - інші вимагають прибрати ту незаконну паркову, що є. Баленко допоможе всім.

Склалося враження, що народ справді щасливий від того, що хоч хтось із «депутатів» спускається із небес на землю і вислуховує людські проблеми. А іноді - перед виборами - навіть їх потроху вирішує. Хоча, можливо, це просто така була категорія учасників зустрічі - ті, кому б потриндіти, поговоритися й поплакатися, навіть без приводу.
«Зробіть нам спортивний майданчик», - просила стара баба зовсім неспортивного вигляду, при тому що поруч є нормальне футбольне поле, на якому рідко коли хтось грає.

Про Баленка навіть можна сказати, що молодець, обрав правильну лінію, хай і відверто популістську, старанно виконує правильні поради політтехнологів. Он Гайдай ще рік тому казав, що під час кампанії-2012 кандидати мають ходити «від дверей до дверей», заробляти довіру.
Баленко виглядає трохи правдоподібніше за того ж азаровського синка, який приїжджає до виборчої челяді як очевидний барин.
Баленка справді можуть обрати, що ще раз засвідчить рівень нашого виборця.
Але для чого це все? Бізнес же є, і величезний. Гадається, або для недоторканності, або суто зі спортивного інтересу - збільшити статки з 730 млн. доларів до круглого числа - мільярда. Чи й те, й інше.

- Чому Баленко був депутатом Київради з 2002 року в Голосіївському районі, а тепер переметнувся в Дарницький?
- Чому не вирішував ті самі проблеми, над якими плаче зараз, перед виборами до ВР, у той час, коли був одним із керівників комісії Київради із питань містобудування й землевідведення?
- Чому з 2002-го він був у Блоці Литвина, потім - у «Фронті змін», а перед виборами пішов із «ФЗ»? Чи може він прямо тут заприсягтися, краще письмово, що не приєднається до більшості з Партією регіонів, бо ми її, м’яко кажучи, ненавидимо?
- Чому він вважає, що може обіцяти «ремонт калюжі», якщо до Верховної ради обирають для законотворчості, а калюжі - справа місцева?
- Зрештою, чому в списку кандидатів по нашому округу - відверті технічні кандидати Баленка, що теж працюють у «Фуршеті»?

Ігор Миколайович помітно прифігів, коли я поставив йому всі ці питання, пояснивши, що «калюжею» в його ісполнєніі не цікавлюся, бо голосуватиму на виборах до ВР, а не до райради.
Прифігіли й помічники та політтехнологи Баленка, які вочевидь не навчили його відповідати на такі запитання на зустрічах у дворах.

Баленко фактично капітулював, коли заявив, що я підісланий штабом когось із його конкурентів «для провокацій». Ще один чувак сказав, мол, нашо ж перетворювати конкретну розмову на телешоу тіпа у Шустера. Ггг.

Спроби відповідей Баленка:
- Від Литвина пішов - бо той зрадив Помаранчеву революцію й увійшов у коаліцію з ПР.
- Від Яценюка пішов (а Баленко був головою київського міськкому «Фронту змін») - бо Арсеній Петрович вирішив блокуватися з «Батьківщиною», а Баленко був категорично проти цього. При цьому Баленко взявся доводити, що список «Баткьівщини» тому поганий, що там узагалі «немає жодної людини Тимошенко» (що не зовсім відповідає дійсності). А опозиція продає округи (а оце да).
- Балотується тут, а не в Голосієві, бо бачить свою життєву місію у порятунку нас від… правильно, сміттєспалювального заводу й колектора… на цьому місці багато хто з присутніх посміхнувся, а то й заржав.
- Присягу про неблокування з «Регіонами» підписувати не буде, бо може голосувати з ними за правильні соціальні ініціативи - зменшення на 5 років пенсійного віку, наприклад, і тому подібне. А взагалі він хоче творити власну фракцію «безпартійних підприємців». Ну, власне, те, що й задумує Льовочкін.
- Технічних кандидатів в окрузі 212 від нього нема.
Хоча хто тоді, скажімо, Кононенко Володимир Вікторович, 1977 р.н., заступник директора, дочірнє підприємство "Фуршет Центр", безпартійний, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування?

Така от історія з балотуванням Баленка. І з балуванням Балотувенка :)



Ігор Баленко з дружиною Ассією Ахат.

P.S. А, ще в програмі кандидата в депутати від супермаркетів "Фуршет" записано, що "потірбно зупинити зростання цін на продовальчі товари..." :)

Осокорки, Майдан, Позняки, приколи, вибори, Київ, політика

Previous post Next post
Up