Ішла вчора собі по вулиці (конкретно - Мишуги, уже після "Піраміди", біля "Цвіту диванів"). Дивилася під ноги, щоб не впасти.
і побачила голову. Відірвану. Справжню.
Отаку:
Тільки без тіла - лише шматок хутра біля неї.
Горностай.
Очевидно, відірвалося в якоїсь Саші Ніколаєнко багатійки із коміра.
Такі от несподіванки жахи трапляються на Позняках. І такі тут люди живуть: гублять голови й не помічають.