Як ми дивилися півфінал із німцями і чому можна буде купити дешеві квитки на фінал у Києві
Італія перемогла по ділу, цілком заслужено. Німеччина до цього матчу справді виглядала головним фаворитом чемпіонату (що засвідчило наше опитування), але у "плей-оф" - свої закони. Тут права на помилку немає в жодній грі. А вчора ввечері у Варшаві Пранделлі тактично обіграв Льова. Ну й уся Скуадра адзурра була командою-зіркою. А Балотеллі, Пірло, Буффон - узагалі красені.
Після першого тайму в мережі поширювали анекдот: мовляв, уперше канцлер ФРН уболіває за збірну суперників, аби не їхати в Київ і не сидіти поруч із Януковичем.
Але ЧЄ для Ангели Меркель склався загалом сприятливо. На матчі групового тутурніру у Львові й Харкові можна було й не їхати - дойчі виходили з групи "за умовчанням", чвертьфінал і півфінал німці грали в Польщі. Перед четвергом усі авансом бачили бундестім у фінальному матчі в Києві, і Меркель навіть уже сказала, що може приїхати, раз таке діло, куди ж діватися, хай той Янукан і тиран. А тут - такий облом.
До речі, важливий для нас висновок.
Якби у фіналі була Німеччина - 1 липня Київ був би переповнений чорно-жовто- червоними дойчами, які втридорога скупили б будь-які вільні квитки й заповнили всю фан-зону тими, хто на стадіо не потрапив (так, як це було вчора у Варшаві).
Але ми отримали фінал Іспанія-Італія, а супортери цих двох збірних - чи не найменш виїзні на Євро-2012. І навряд чи вони заповнять усі свої квоти на фінальній грі. Так що з'являється теоретична можливість перед матчем у неділю - як і перед іншими матчами "плей-оф" у Києві та Донецьку - купити під стадіоном непотрібні іноземцям квитки задешево.
А німців таки шкода. Тим більше, що вчора ми вболівали разом із німцями у дворі посольства Німеччини на Богдана Хмельницького. Небо ясне, погода - нехолодна, екран - великий, коментар - німецький. Потрапили ніби в закуток уже такої знайомої Бундесрепублік Дойчлянд :) Було цікаво, приємно і смачно.
Ось фотозвіт.
Гостей приймав посол Ганс-Юрген Гаймзьот.
Хороший він посол. І вчора це ще раз довів. Тим, хто сидів із ним за одним столом (а, здається, то були колеги з посольства Італії) гер Гаймзьот кілька разів сам приносив по кілька склянок пива. І, до речі, за придбане пиво по-чесному розплачувався.
На великий екран під відкритим небом транслювали картинку німецького каналу ARD в HD-якості.
Він, на відміну від наших «проффесіоналів», майже годину готував аудиторію до матчу, подаючи різні інтерв’ю, експертні думки та сюжети - зокрема про біографію Пірло-Пірло-Пірло-Пірло :) А от сам німецький коментатор був якимсь занадто індиферентним, причому ще до того, як бундеси почали горіти 0:2.
Черга по німецькі ковбаски «братвюрст» (15 грн.), тушовану капусту й «картофельн салат» (теж 15 грн.).
Наш смак Баварії вчора був у Києві. :)
Пиво «Ердінгер» розливне, фільтроване й нефільтроване, просто мммммммм. 20 грн. за келих, воно варте того.
А деякі гості прийшли ніби в театр чи на богемну тусовку. Бачили б ви підбори й платформи цих дівчат «щойно після перукарні» :)
Загалом аудиторія була строката - різні посольські, наші з МЗС та інші наближені, трохи журналістів, політ(техн)олог Жданов, журналісти, якісь блатні й не дуже молодики і юнаки, німецькі бізнесмени… Загалом більше 250 людей. Акредитовували за принципом «хто перший записався, той до нас і потрапить».
Загальна картинка затишного посольського двору, який перетворився на біргартен.
До початку матч пан посол усе ходив повз екран по пиво.
На гімн встали, але не співали.
Уболівали загалом стримано, без особливих емоцій. Тим більше, половину аудиторії становили українці, а німців гра німецької збірної лише розчаровувала.
Італійські фани теж були, причому не лише приховані, як Леся, а і явні, як ось цей синьйор :)
Красива гілка куща у світлі ламп, вмурованих у долівку.
Розходимося задоволені :)
Після першого тайму в мережі поширювали анекдот: мовляв, уперше канцлер ФРН уболіває за збірну суперників, аби не їхати в Київ і не сидіти поруч із Януковичем.
Але ЧЄ для Ангели Меркель склався загалом сприятливо. На матчі групового тутурніру у Львові й Харкові можна було й не їхати - дойчі виходили з групи "за умовчанням", чвертьфінал і півфінал німці грали в Польщі. Перед четвергом усі авансом бачили бундестім у фінальному матчі в Києві, і Меркель навіть уже сказала, що може приїхати, раз таке діло, куди ж діватися, хай той Янукан і тиран. А тут - такий облом.
До речі, важливий для нас висновок.
Якби у фіналі була Німеччина - 1 липня Київ був би переповнений чорно-жовто- червоними дойчами, які втридорога скупили б будь-які вільні квитки й заповнили всю фан-зону тими, хто на стадіо не потрапив (так, як це було вчора у Варшаві).
Але ми отримали фінал Іспанія-Італія, а супортери цих двох збірних - чи не найменш виїзні на Євро-2012. І навряд чи вони заповнять усі свої квоти на фінальній грі. Так що з'являється теоретична можливість перед матчем у неділю - як і перед іншими матчами "плей-оф" у Києві та Донецьку - купити під стадіоном непотрібні іноземцям квитки задешево.
А німців таки шкода. Тим більше, що вчора ми вболівали разом із німцями у дворі посольства Німеччини на Богдана Хмельницького. Небо ясне, погода - нехолодна, екран - великий, коментар - німецький. Потрапили ніби в закуток уже такої знайомої Бундесрепублік Дойчлянд :) Було цікаво, приємно і смачно.
Ось фотозвіт.
Гостей приймав посол Ганс-Юрген Гаймзьот.
Хороший він посол. І вчора це ще раз довів. Тим, хто сидів із ним за одним столом (а, здається, то були колеги з посольства Італії) гер Гаймзьот кілька разів сам приносив по кілька склянок пива. І, до речі, за придбане пиво по-чесному розплачувався.
На великий екран під відкритим небом транслювали картинку німецького каналу ARD в HD-якості.
Він, на відміну від наших «проффесіоналів», майже годину готував аудиторію до матчу, подаючи різні інтерв’ю, експертні думки та сюжети - зокрема про біографію Пірло-Пірло-Пірло-Пірло :) А от сам німецький коментатор був якимсь занадто індиферентним, причому ще до того, як бундеси почали горіти 0:2.
Черга по німецькі ковбаски «братвюрст» (15 грн.), тушовану капусту й «картофельн салат» (теж 15 грн.).
Наш смак Баварії вчора був у Києві. :)
Пиво «Ердінгер» розливне, фільтроване й нефільтроване, просто мммммммм. 20 грн. за келих, воно варте того.
А деякі гості прийшли ніби в театр чи на богемну тусовку. Бачили б ви підбори й платформи цих дівчат «щойно після перукарні» :)
Загалом аудиторія була строката - різні посольські, наші з МЗС та інші наближені, трохи журналістів, політ(техн)олог Жданов, журналісти, якісь блатні й не дуже молодики і юнаки, німецькі бізнесмени… Загалом більше 250 людей. Акредитовували за принципом «хто перший записався, той до нас і потрапить».
Загальна картинка затишного посольського двору, який перетворився на біргартен.
До початку матч пан посол усе ходив повз екран по пиво.
На гімн встали, але не співали.
Уболівали загалом стримано, без особливих емоцій. Тим більше, половину аудиторії становили українці, а німців гра німецької збірної лише розчаровувала.
Італійські фани теж були, причому не лише приховані, як Леся, а і явні, як ось цей синьйор :)
Красива гілка куща у світлі ламп, вмурованих у долівку.
Розходимося задоволені :)