Пару слів по поверненні з Греції. Точніше, з Північної Греції, що на березі Егегейщини, - Східна Македонія і Фракія, Кавала, Тасос, всі Халкідіки, Афон.
Сподобалося. Навіть дуже. Це щось середнє між Болгарією, Сардинією, середземноморською Іспанією і Єгиптом (так, Єгиптом! - за чистотою й теплотою моря).
Тільки, зараза, дорогувато.
Але ж навесні он бачили прийнятні пропозиції на Грецію від "Групона", а ще в несезон - як зараз, до середини липня - у Греції ціни нижчі, ніж "у сезон" (хоча й зараз уже спека якраз для нас). Зрештою, в Салоніки літає "Райанейр" із наших "пересадочних" Дюссельдорфа-Веце, Франкфурта-Хана й Барселони-Жирони.
А ще - греки - дуже гостинні і приємні. Із 13 гіг фоток можна зробити штук 20 постів у ЖЖ, був би час.
Тепер так хотітиметься (вже хочеться!) туди повернутися туди удвох. І станцювати щось отаке :))):
Click to view
І ще: грецька мова насправді проста. Хоча іноді охоплює когнітивний дисонанс, коли в одному слові є "три в одному" - всякі грецькі бета-гамми, наші кириличні літери й латинські N, Z тощо. Тоді нарешті розумієш англомовних-латиночитних, які в українськиї словах бачать "свої літери", які читаються зовсім не так, "як треба" (це до дискусії з нашого поста про
Київ очима іноземця).
Цікаво: "так" по-грецькому - "не", а "ні" по-грецькому - "охі". "Дякую" - "евхарісто". Там узагалі дуже багато "наших" та інших знайомих церковних слів, на кшталт "історія", "географія", які так і звучать.