Найважчий день тижня
Мабуть, для журфаків, де й так навчають казна-чому, можна вигадати новий курс - "психологія журналістики", наприклад. Хоча не факт, що її вже не викладають у Різуна і Ко, і ще будь-де. бо журналістику зараз навіть у сантехнічних бурсах, кажись, викладають.
І я маю щодо цього от яку думку. Про дні тижня. Висновки з досвіду відповідального газетяра.
Найважчий день -
це ВІВТОРОК. Іменно шо вівторок, а не понеділок чи що там ще.
Найважчий у психологічному плані, бо решта - то пережити легше, якщо працюєш на конвеєрі щоденної газети і з головою ідеш у розплавлений свинець роботу.
Бо в понеділок ти незалежно від трудових звершень, релаксів чи бодунів попереднього вихідного дня до умопомраченія крутишся як електровіник і стахановець, і ніколи тобі відчути щось інше, крім потреби охопити в газеті події вихідних днів.
У середу ми дуже багато всього здаємо в товстий п’ятничний номер, у четвер - теж гаруємо на п’ятничний номер, а п’ятниця це або просто вихідний і курорт, або відхідняки і прєлєсть перед вихідними, ну там ура-пятніцо-развратніцо і т. д.
А ось вівторок - це справді психологічно важко. Роботи менше, ніж у понеділок, але настає таке спустошення всередині, що непонятно для чого ми живем і як, і коли будуть гроші просто ховайся. Та ще й подій у країні і у світі, як завжди, цього дня найменше. Треба щось вигадувати, висмоктувати з пальця…
Тому от саме вівторок дожити до вечора в роботі - найскладніше.
Сьогодні - якраз таке місце для чергового тупого щотижневого подвигу.
Ну й ще один висновок. Із серії "пістолет плюс добре слово - це значно краще, ніж просто добре слово".
Так от, сезонне, коли за вікном -14:
"обігрівач під столом плюс стакан коньяку на день - це значно краще, ніж просто обігрівач під столом".
І я маю щодо цього от яку думку. Про дні тижня. Висновки з досвіду відповідального газетяра.
Найважчий день -
це ВІВТОРОК. Іменно шо вівторок, а не понеділок чи що там ще.
Найважчий у психологічному плані, бо решта - то пережити легше, якщо працюєш на конвеєрі щоденної газети і з головою ідеш у розплавлений свинець роботу.
Бо в понеділок ти незалежно від трудових звершень, релаксів чи бодунів попереднього вихідного дня до умопомраченія крутишся як електровіник і стахановець, і ніколи тобі відчути щось інше, крім потреби охопити в газеті події вихідних днів.
У середу ми дуже багато всього здаємо в товстий п’ятничний номер, у четвер - теж гаруємо на п’ятничний номер, а п’ятниця це або просто вихідний і курорт, або відхідняки і прєлєсть перед вихідними, ну там ура-пятніцо-развратніцо і т. д.
А ось вівторок - це справді психологічно важко. Роботи менше, ніж у понеділок, але настає таке спустошення всередині, що непонятно для чого ми живем і як, і коли будуть гроші просто ховайся. Та ще й подій у країні і у світі, як завжди, цього дня найменше. Треба щось вигадувати, висмоктувати з пальця…
Тому от саме вівторок дожити до вечора в роботі - найскладніше.
Сьогодні - якраз таке місце для чергового тупого щотижневого подвигу.
Ну й ще один висновок. Із серії "пістолет плюс добре слово - це значно краще, ніж просто добре слово".
Так от, сезонне, коли за вікном -14:
"обігрівач під столом плюс стакан коньяку на день - це значно краще, ніж просто обігрівач під столом".