Воу-воу-воу-воу-є! Воу-воу-воу-воу-є!

Jun 03, 2011 23:54

Концерт пам'яті Сергія Кузьмінського.
Забитий по саме нє могу київський Палац спорту - 10 тисяч українського елементу, щоб не збрехати. Заповнені всі трибуни, весь танцпол, уся фан-зона чи як зветься те-що-між-трибунами.

Власникам квитків видавали на шару суперовий диск "Я вернувся домів" із 15 піснями з концерту у виконанні всячеських сучасних груп. Диск явно стане культовим.

Люд переважно в районі 30 і за 30. Ті, що ці розуміються і пам'ятають найкраще.
Дуже багато західняків. ІМХО, скажи цій юрбі взяти зараз Кабмін чи адміністрацію президента - візьме без питань із піснею "Ми - хлопці з Бандерштату", яку зі сцени так красиво прочитав речитативом, а капела, Андрій Середа. Щоправда, на весь зал чомусь не було жодного прапора. Шарфи "Карпат" - ті були.

Щоб не збрехать іще раз: так багато моїх знайомих не буде навіть на моєму похороні :)

Отець Борис Гудзяк (!), Парубій, Доній, Жадан із зіркою на пузі, Стець у формі "Барси", Тополя, Бригинець і Рудницька, всі, всі.
Поруч із нами на трибуні танцював дід років 60. У 90-му йому було 40 - чому б і ні. Мені в 90-му було 16 :) Так.

Драйв. Жерсть. Хіти початку 90-х. Давно так не було. В кінці палили запальнички й телефони.
Скандували "Гади! Гади!", "Кузя!", "Воу-воу-воу-воу-є! Воу-воу-воу-воу-є!", "Уууу-краї-на!" - і долонями, як фани на футболі.

Мельничуку і Ко зачот, спітнілий і щасливий.
Мох-perkalaba_real у кінці зворушливо бухав горілку з горла просто на сцені :)
Кувалдін із The Вйо був найбухіший, тупо забув слова "Місячного сяйва", ліз на перший план із заплетеним у вузол язиком.
Барбара трохи забув слова, але загалом сила (хоча одну пісню все-таки можна б і вивчити, щоб з бумажки не співати).

"Ляпіс Трубецькой" видав крутіших "Наркоманів", ніж самі "Гади" :)
Карамазов, ІМХО, ацтой - не вельми щирий в українськості, слова "40 пачок "Верховини" тупо співав із папірця.

"Бумбокс" стилізував під себе "Звьоздочку мою", трохи ковтаючи слова.
"Піккардійська терція" зажгла "Жовті стрічки" (яяяк же я люблю "Терцію"!!! - Л.).
"Димна суміш" сумлінно-круто ушкварила "117-ту статтю".
Чубай зворушливо пристрибав на сцену на милицях і видав "Дівчину з Коломиї".

Хіт вечора - "Файне місто Тернопіль" від ТНМК - співали всім залом двічі, зокрема й на біс. Воу-воу-воу-воу-є! Воу-воу-воу-воу-є!" - довго лунало потім навіть у метро.

Вакарчук приїхав на свій номер - для нього довго виставляли окремий звук, не зовсім успішно. Але пісенька "Приїдь до мене у Мостиська" вийшла нічо так. 
Також Славко розповів, як у школі сидів на бітлах, але пересів на гадів, і весь клас підсадив. І класифікував: "Сергій Кузьмінський - наш український Джим Моррісон".

Скрипка теж явно зазвєзділся, але "Всьо чотко!" відпахав двічі зі звичною подвійною енергетикою.

Останні пісні супроводжувалися симфонічним оркестром і загальним братанням.
На великому екрані показували Кузю та прикольні ролики.

Усе це було як повернення у 1990-ті з їхніми концертами "Рок проти алкоголізму", де вся сцена - буха. Але супер, супер. Потішило (дяка Таньчику за квитки :)*

На вітання "Слава Україні!" зал гуркотів "Героям слава!"
Є ще порох. І "пиво є? - Є! Є!"

Фото й відео будуть тут вам завтра.

друзі, українізація, герої нашого часу, спогади, музика, Київ

Previous post Next post
Up