20 років СУСу. Хто був - не забуде
Сьогодні - 30 березня - на наших "скрижалях" "Історичної правди" є така-от пам'ятна дата:
1991 - на об'єднаному з'їзді студентських організацій України, в якому брало участь понад 200 делегатів, активістів філій Української студентської спілки (УСС) та Студентського братства із 20 областей, прийнято рішення ліквідувати УСС і створити Союз українських студентів (СУС).
Головою СУСу обрано студента Київського державного університету Володимира Чемериса.
Згодом УСС - головна рушійна сила голодування 1990 р. - продовжила існування.
Отже, сьогодні - 20-річний ювілей СУСу.
А СУС, як казав свого часу Влодко Цвях (земля йому пухом) - "це крута українська контора". Крута. Українська. Немає вже давно. Але була. Була!
Навіть друге голодування на Майдані - трохи дурнувате, але колоритне, із проривами до Верховної Ради і сутичками з міліцією - організовувала.
А скільки знаних і просто хороших людей через СУС пройшло - не перелічити.
Чем - той був членом УХДП, нардепом став теж як правий, від УРП, а згодом у ліваки-марксисти перекинувся :)
Костя Дудник (Кожушнер) - другий голова - одесит, цей давно вже громадянин Польщі, під Краковом, здається.
Вахо Кіпіані. Мишко Канафоцький. Сашко Черненко. Петя Шеревера. Каріна Баранцева. Люда Бараннік. Таня Коліщинська з Ігорем Кононенком. Ліда Літвінчук із покійним Тарасом Процюком :( Крім уже згаданого Влодка Гвоздя-Цвяха, також уже давно немає з нами Ореста Васильціва й Мишка Стецюка, вічна пам'ять.
Тягнибок - теж звідти, під час махачів 1992 року з ментами як студент-медик фіксував забої й садна)
Інші львівські "нацики" з СНПУ.
Потім уже, на ізльотє, в СУСі був і Юра Павленко - майбутній містер-міністр, і Андрій Странніков, і ще всякі депутати та крутелики нинішні...
Усіх отак за раз і не згадаєш.
А гасло в контрах із Кириленківською УСС: "Хай живе УСС на Чорнобильській АЕС" - яке ми вигукували, йдучи битися з мажорами з УСС у їхній офіс до Червоного корпусу :)
Вони були сателітами Руху, а ми - з УРП :) Ото була ворожнеча :))
Цікавий тоді був час, на початку 1990-х. Усе тоді тільки починалося. Усе починалося саме тоді.
Я був у СУСі прес-секретарем голови й редактором Студентської інформагенції, якщо кому цікаво.
Не було б СУСу і не було б у ньому Тарасика Шамайди - ми б із Ромою Скрипіним не прийшли в "Україну молоду". І з одруженнями було б не так. І не було б у мене дочки Богдани, і не тільки її :)
Тож дякую СУСу і всім, хто в ньому був.
Як ми казали, слава СУСу й Ісусу Христу :)
Ну, наливаймо, і - " В ЧОРНЕ МОРЕ КРОВ ДНІПРОМ ТЕЧЕ!!!..." :)))
1991 - на об'єднаному з'їзді студентських організацій України, в якому брало участь понад 200 делегатів, активістів філій Української студентської спілки (УСС) та Студентського братства із 20 областей, прийнято рішення ліквідувати УСС і створити Союз українських студентів (СУС).
Головою СУСу обрано студента Київського державного університету Володимира Чемериса.
Згодом УСС - головна рушійна сила голодування 1990 р. - продовжила існування.
Отже, сьогодні - 20-річний ювілей СУСу.
А СУС, як казав свого часу Влодко Цвях (земля йому пухом) - "це крута українська контора". Крута. Українська. Немає вже давно. Але була. Була!
Навіть друге голодування на Майдані - трохи дурнувате, але колоритне, із проривами до Верховної Ради і сутичками з міліцією - організовувала.
А скільки знаних і просто хороших людей через СУС пройшло - не перелічити.
Чем - той був членом УХДП, нардепом став теж як правий, від УРП, а згодом у ліваки-марксисти перекинувся :)
Костя Дудник (Кожушнер) - другий голова - одесит, цей давно вже громадянин Польщі, під Краковом, здається.
Вахо Кіпіані. Мишко Канафоцький. Сашко Черненко. Петя Шеревера. Каріна Баранцева. Люда Бараннік. Таня Коліщинська з Ігорем Кононенком. Ліда Літвінчук із покійним Тарасом Процюком :( Крім уже згаданого Влодка Гвоздя-Цвяха, також уже давно немає з нами Ореста Васильціва й Мишка Стецюка, вічна пам'ять.
Тягнибок - теж звідти, під час махачів 1992 року з ментами як студент-медик фіксував забої й садна)
Інші львівські "нацики" з СНПУ.
Потім уже, на ізльотє, в СУСі був і Юра Павленко - майбутній містер-міністр, і Андрій Странніков, і ще всякі депутати та крутелики нинішні...
Усіх отак за раз і не згадаєш.
А гасло в контрах із Кириленківською УСС: "Хай живе УСС на Чорнобильській АЕС" - яке ми вигукували, йдучи битися з мажорами з УСС у їхній офіс до Червоного корпусу :)
Вони були сателітами Руху, а ми - з УРП :) Ото була ворожнеча :))
Цікавий тоді був час, на початку 1990-х. Усе тоді тільки починалося. Усе починалося саме тоді.
Я був у СУСі прес-секретарем голови й редактором Студентської інформагенції, якщо кому цікаво.
Не було б СУСу і не було б у ньому Тарасика Шамайди - ми б із Ромою Скрипіним не прийшли в "Україну молоду". І з одруженнями було б не так. І не було б у мене дочки Богдани, і не тільки її :)
Тож дякую СУСу і всім, хто в ньому був.
Як ми казали, слава СУСу й Ісусу Христу :)
Ну, наливаймо, і - " В ЧОРНЕ МОРЕ КРОВ ДНІПРОМ ТЕЧЕ!!!..." :)))