Грузія як приклад
Тепер маю до Грузії особливий сантимент - після недавньої ознайомчої поїздки туди.
Хороша, колоритна країна.
Ніби й багато "нашого", пострадянського, і водночас на Україну багато в чому дуже не схоже. Інакший колорит. Зате Грузія дуже прагне в Європу, і внутрішньо змінюється - у правильному напрямі, тобто так, як не змінюється, на жаль, Україна.
Хороші, щирі і щедрі люди, хоч і не заможні.
Вдалі керівники, які показують нашим "помаранчевим", що вони мали робити, коли були при владі.
Так, завжди можна знайти, за що критикувати. Особливо з точки зору опозиції й тих, хто так чи інакше постраждав від реформ. І це - реформи - ключове слово. Бо вони є, і дуже вдалі (мабуть, є й невдалі - цього ми побачити не встигли). І на тлі того, що є і особливо чого немає в нас - це просто небо й земля. Тому ми (учасники цієї поїздки) і я зокрема - як автор нижченаведених статей - безумовно, були дуже необ'єктивними. Ну не може тверезомислячий український журналіст, який усе-таки дивиться на все це через призму нашої ситуації, бути до Грузії об'єктивним.
Власне, ось писані результати поїздки, які якось забулося запостити в "ЖЖ":
Країна, яку будує Міша-1
Країна, яку будує Міша-2
Туман зі сторони Цхінвалі
Ще раз дякую посольству Грузії в Україні й особисто панові Гріголу Катамадзе. І ще одна суб'єктивка Люблю я грузинів і Грузію!
Тож вітання зі святами моїм улюбленим грузинам, які ось так феєрично засвітили у Тбілісі біля парламенту головну ялинку хорошої країни:
відео via cyxymu
Хороша, колоритна країна.
Ніби й багато "нашого", пострадянського, і водночас на Україну багато в чому дуже не схоже. Інакший колорит. Зате Грузія дуже прагне в Європу, і внутрішньо змінюється - у правильному напрямі, тобто так, як не змінюється, на жаль, Україна.
Хороші, щирі і щедрі люди, хоч і не заможні.
Вдалі керівники, які показують нашим "помаранчевим", що вони мали робити, коли були при владі.
Так, завжди можна знайти, за що критикувати. Особливо з точки зору опозиції й тих, хто так чи інакше постраждав від реформ. І це - реформи - ключове слово. Бо вони є, і дуже вдалі (мабуть, є й невдалі - цього ми побачити не встигли). І на тлі того, що є і особливо чого немає в нас - це просто небо й земля. Тому ми (учасники цієї поїздки) і я зокрема - як автор нижченаведених статей - безумовно, були дуже необ'єктивними. Ну не може тверезомислячий український журналіст, який усе-таки дивиться на все це через призму нашої ситуації, бути до Грузії об'єктивним.
Власне, ось писані результати поїздки, які якось забулося запостити в "ЖЖ":
Країна, яку будує Міша-1
Країна, яку будує Міша-2
Туман зі сторони Цхінвалі
Ще раз дякую посольству Грузії в Україні й особисто панові Гріголу Катамадзе. І ще одна суб'єктивка Люблю я грузинів і Грузію!
Тож вітання зі святами моїм улюбленим грузинам, які ось так феєрично засвітили у Тбілісі біля парламенту головну ялинку хорошої країни:
відео via cyxymu
Click to view