Згадуючи Париж. 1 травня: конвалії, Сталін і шашлики на площі Республіки
Щось у нас якось усе змішалося в купу - за роботою і ще деякими обов'язковими заходами ніколи й угору глянути, не те що пости писати. Втомлюваність просто неймовірна, щовечора спати хочеться так що ховайся. Коли ж ми нарешті здохнемо.
Але ж краще пізно, ніж ніколи, правда? :) То тримайте фоторозповідь про наше 1 травня в Парижі.
Так от, виявилося, що в більшості країн Європи День праці, 1 травня, - законний вихідний як свято, а оскільки цього року він припав на суботу, то принаймні в Парижі не працювали майже всі магазини. Зате відбувалися демонстрації, мітинги й тому подібні майовки.
Символом 1 травня у Франції є конвалія. Але це символ не робітничо-солідарно-святковий, а просто весняний. Так збіглися дати.
Ще в 1561 році король Карл ІХ узаконив цю традицію своїм актом - дарувати гілочку конвалії на щастя. Спершу - придворним дамам, а тепер уже геть усім. Як пише довідка, конвалії 1 травня дарують тим, кого кохають (люблять), або тим, кого хочуть полюбити.
Тож найпоширеніша першотравнева ліва агітація у Парижі мала ось такий вигляд:
Конвалії в місті продавали на вулицях повсюдно. Три гілочки - 3 євро, ну не крохобори? А якщо до конвалій у композицію додавалася трояндочка, то це вже 5 євро.
Здебільшого символами весни й кохання торгували кольорові іммігранти.
Щоправда, ми щось не помітили, щоб навколо конвалій був якийсь особливий ажіотаж. Їх мало хто купував.
Але, судячи з фоторепортажів у післязавтрашніх газетах (за 3 травня), навіть націоналіст Ле Пен із компанією йшов на чолі своєї першотравневої колони з конваліями на лацкані піджака.
При тому що в супермаркетах ціна була значно нижча: комплект із трояндочкою - не 5, а менше 3 євро.
Узагалі, цього дня в Парижі була зачинена більшість абсолютна магазинів, і продуктових супермаркетів - також. Купити вина й багет - проблема...
На наше щастя, деякі таки працювали.
Про те, що супермаркет мережі "G20 Супермарше" відкритий 1 травня, оголошення на касах із гордістю сповіщали ще 30 квітня.
У святковому убранстві бульвар Сен-Мартен, біля якого ми жили.
Чесно кажучи, цього дня ми трохи проспали, тому головний марш пропустили. А він пройшов ще годині о десятій.
Як писала газета Le Figaro, в паризькій маніфестації взяли участь 21 тисяча активістів - здебільшого прибічників лівих партій. Головна вимога - опустити планку віку для виходу на пенсію до 60 років.
Загалом по Франції, за різними даними, маніфестували від 195 до 350 тисяч осіб.
У Парижі це виглядало приблизно так:
А ми пройшлися вже опісля маніфестантів. Агітація - транспаранти, розтяжки, прапори, повітряні кульки з переважанням червоного кольору - залишалася на парканах і стінах до вечора.
Чоловіча частина ledilid: вище прапор Французької компартії! :)
Символіка парламентської партії Gauche ("Ліві").
"Гірлянди" на воротах Сен-Мартен, збудованих на однойменному бульварі у двох екземплярах на честь перемог Людовіка IV, Короля-Сонця.
Гасла про пенсію з 60 років.
А це вже площа Республіки. Тут була цікава тусня.
Зібралися здебільшого курди, турки й тому подібні нацменшини. Комуністичного спрямування.
Курдський ватажок Оджалан на прапорі.
Красива мусульманочка з транспарантом.
Інший ракурс. Позує :)
Як пише Вікі, у центрі площі височіє Статуя Республіки, споруджена братами Моріс в 1880 році - велика жіноча постать у лавровому вінку з оливковою гілкою миру в піднятій руці, біля ніг якої, навколо п'єдесталу, розташувалися жіночі фігури з факелами та прапорами в руках, що символізують Свободу, Рівність і Братерство, а знизу - бронзовий лев, в оточенні барельєфів, що відображають події з історії Франції.
Бідну статую респібліки 1 травня атакували і Маркс. і Сталін...
Усі в зборі, і Леся теж.:)
До речі, ця МЛКП - Марксистсько-ленінська комуністична партія (Туреччина/Північний Курдистан), широко представлена на першотравневих акціях у Парижі, стоїть на позиціях "албанського" комунізму а ля Енвер Ходжа. У самій Туреччині МЛКП з 2007 року фігурує в переліку 12 діючих терористичних організацій і переслідується турецькими органами безпеки.
Краля з МЛКП охмуряє Лесю комуністичною листівкою.
Збирачі пожертв на ліву справу.
"Караул устал".
Загалом, антураж дійства на площі Республіки був цікавий. Грала гучна музика одразу з кількох точок (у т.ч. й "Інтернаціонал"), максимум сотня людей тримали прапори й плакати та роздавали перехожим листівки, тоді як решта - кілька сотень - тусувалися навколо мангалів.
Склалося враження, що приготування кебабу та його реалізація і була головною метою більшості учасників мітингу на площі Республіки, що відбувався після полудня. А плакати "проти кризи і расизму" - то було щось на кшталт церати на святковому столі :)
Хто хоче подивитися більше наших фоток із 1 травня в Парижі - ось вам посилання на нашу підбірку на "Пікасі".
May1 2010 - Labour Day in Paris
Але ж краще пізно, ніж ніколи, правда? :) То тримайте фоторозповідь про наше 1 травня в Парижі.
Так от, виявилося, що в більшості країн Європи День праці, 1 травня, - законний вихідний як свято, а оскільки цього року він припав на суботу, то принаймні в Парижі не працювали майже всі магазини. Зате відбувалися демонстрації, мітинги й тому подібні майовки.
Символом 1 травня у Франції є конвалія. Але це символ не робітничо-солідарно-святковий, а просто весняний. Так збіглися дати.
Ще в 1561 році король Карл ІХ узаконив цю традицію своїм актом - дарувати гілочку конвалії на щастя. Спершу - придворним дамам, а тепер уже геть усім. Як пише довідка, конвалії 1 травня дарують тим, кого кохають (люблять), або тим, кого хочуть полюбити.
Тож найпоширеніша першотравнева ліва агітація у Парижі мала ось такий вигляд:
Конвалії в місті продавали на вулицях повсюдно. Три гілочки - 3 євро, ну не крохобори? А якщо до конвалій у композицію додавалася трояндочка, то це вже 5 євро.
Здебільшого символами весни й кохання торгували кольорові іммігранти.
Щоправда, ми щось не помітили, щоб навколо конвалій був якийсь особливий ажіотаж. Їх мало хто купував.
Але, судячи з фоторепортажів у післязавтрашніх газетах (за 3 травня), навіть націоналіст Ле Пен із компанією йшов на чолі своєї першотравневої колони з конваліями на лацкані піджака.
При тому що в супермаркетах ціна була значно нижча: комплект із трояндочкою - не 5, а менше 3 євро.
Узагалі, цього дня в Парижі була зачинена більшість абсолютна магазинів, і продуктових супермаркетів - також. Купити вина й багет - проблема...
На наше щастя, деякі таки працювали.
Про те, що супермаркет мережі "G20 Супермарше" відкритий 1 травня, оголошення на касах із гордістю сповіщали ще 30 квітня.
У святковому убранстві бульвар Сен-Мартен, біля якого ми жили.
Чесно кажучи, цього дня ми трохи проспали, тому головний марш пропустили. А він пройшов ще годині о десятій.
Як писала газета Le Figaro, в паризькій маніфестації взяли участь 21 тисяча активістів - здебільшого прибічників лівих партій. Головна вимога - опустити планку віку для виходу на пенсію до 60 років.
Загалом по Франції, за різними даними, маніфестували від 195 до 350 тисяч осіб.
У Парижі це виглядало приблизно так:
А ми пройшлися вже опісля маніфестантів. Агітація - транспаранти, розтяжки, прапори, повітряні кульки з переважанням червоного кольору - залишалася на парканах і стінах до вечора.
Чоловіча частина ledilid: вище прапор Французької компартії! :)
Символіка парламентської партії Gauche ("Ліві").
"Гірлянди" на воротах Сен-Мартен, збудованих на однойменному бульварі у двох екземплярах на честь перемог Людовіка IV, Короля-Сонця.
Гасла про пенсію з 60 років.
А це вже площа Республіки. Тут була цікава тусня.
Зібралися здебільшого курди, турки й тому подібні нацменшини. Комуністичного спрямування.
Курдський ватажок Оджалан на прапорі.
Красива мусульманочка з транспарантом.
Інший ракурс. Позує :)
Як пише Вікі, у центрі площі височіє Статуя Республіки, споруджена братами Моріс в 1880 році - велика жіноча постать у лавровому вінку з оливковою гілкою миру в піднятій руці, біля ніг якої, навколо п'єдесталу, розташувалися жіночі фігури з факелами та прапорами в руках, що символізують Свободу, Рівність і Братерство, а знизу - бронзовий лев, в оточенні барельєфів, що відображають події з історії Франції.
Бідну статую респібліки 1 травня атакували і Маркс. і Сталін...
Усі в зборі, і Леся теж.:)
До речі, ця МЛКП - Марксистсько-ленінська комуністична партія (Туреччина/Північний Курдистан), широко представлена на першотравневих акціях у Парижі, стоїть на позиціях "албанського" комунізму а ля Енвер Ходжа. У самій Туреччині МЛКП з 2007 року фігурує в переліку 12 діючих терористичних організацій і переслідується турецькими органами безпеки.
Краля з МЛКП охмуряє Лесю комуністичною листівкою.
Збирачі пожертв на ліву справу.
"Караул устал".
Загалом, антураж дійства на площі Республіки був цікавий. Грала гучна музика одразу з кількох точок (у т.ч. й "Інтернаціонал"), максимум сотня людей тримали прапори й плакати та роздавали перехожим листівки, тоді як решта - кілька сотень - тусувалися навколо мангалів.
Склалося враження, що приготування кебабу та його реалізація і була головною метою більшості учасників мітингу на площі Республіки, що відбувався після полудня. А плакати "проти кризи і расизму" - то було щось на кшталт церати на святковому столі :)
Хто хоче подивитися більше наших фоток із 1 травня в Парижі - ось вам посилання на нашу підбірку на "Пікасі".
May1 2010 - Labour Day in Paris