Після виснажливої автобусної поїздки "Євролайнзом" Ніцца--Барселона (автобус ішов із Турина дістався Ніцци із запізненням на півтори години; на кордоні Франції й Іспанії стояв ще дві години - там по черзі зсадили двох арабів і китаянку з підозрілими візами) - ми нарешті в
БАРСЕЛОНІ.
Винагорода за терпіння - краєвиди з вікна 15-го поверху 4*-готелю
Hisperia Presidente майже в центрі міста (вул. Діагональ, 570).
Принагідно - ще раз піаримо судовий сайт бронювання готелів
Booking.com - завдяки йому ми винайняли крутий модерновий 2-місний номер на дві доби за 144 євро, при тому що без "Букінга..." він би коштував нам майже 300 євро за 1 (одну) добу.
Дивлячись у вікно, хочеться співати. Але на Фредді Меркюрі "Барсело-О-на! Барсело-О-на!", а менш помпезне, зате веселіше: однойменну мелодійку із "Віки Крістіни Барселони" Вуді Аллена (
ось тут вона на YouTube).
На дахах унизу - басейни й імпровізовані пляжі. На там - отаке: