Як ми були в Пирогові: комусь розказать - не повірять
Одного погідного 9-травневого дня, аби відзначити День Європи й поспівати на природі пісень під магазіннісуші-креведки-пиво-вино-шотопокрєпче ми відправилися в музей народної архітектури й побуту розвіртуалізації в Пирогів. Там було договорено і багато знайомих облич юзернеймів.
Но спочатку були казли. Тобто козенята.
Річ у тім що ми на "Либідській" сіли трохи не на ту маршрутку, на якій було написано "Пирогів", і доїхали не до музею як до такого, а до однойменного села, що з іншого боку музею. Село саме обичне, прикольне, розкинулося на пагорбах. Щоб через нього і від нього дійти до скансена, треба було пройтися кілометрів так із п'ять. Це було необтяжливо й цікаво. За селом почався натуральний вигід зі стадіоном і баскетбольним майдинчиком, гідним Книги рекордів Гіннесса, - завдовжки метів 90 (бо щити там були суміщені з футбольними воротами:) На майданчику й паслися кози в кількості штук 30. Добре, що дід-пастух крикнув нам у спину: "Якшо ви в музей, то вам не прямо, а направо. Там буде хвіртка".
Хвіртка була, віхд - бічний. Так ми заощадили 30 грн. на двох вхідних квитках:)
І от він скансен. Давно тут не були.
Ми чули шо тут будуть ЖЖ-юзери faina-kaplan і пресловутий logvynenko. Так здадеку вроді похожі, а вроді й не дуже. Короче, ми постіснялися уточнять і пішли далі.
Ще нам знаючі люди казали, що оцево сиділи легендарнеsone4k0і юзер-загадка higher_caps.
Но, як кажуть, но ми і повз них пройшли далі, бо якось невдобно було, а вони були поглощени увлєчєнієм... тоісь увлєчєни поглощенієм...
Судячи з розговора, який долинав від цих дівчат, хтось із них мав би бути
pani_grunia, а хтось - silverandglass. Та і це зосталося нез'ясованим. Може буть, це болєє другіє ЖЖ-юзери.
А болєє наші френди лежали отак-во: Аня rozmaita, Іра
slavinskai Тетяна Михайлівна te34.
Ось така вона - переможниця премії "Буквоїд" te34, яка не залишила каменя на камені від українського "Поштамту".)
До речі, тема файдолення і ходіння гопки з пичодайками була нами чудесно проговорена тут же, вже не у віртуалі, а в реалі.
Куку на муню, довбограники, вам так не буде. як нам тут було :)
Розмаїта робить вигляд, шо п'є кохве)
А це йдуть Гена
hector_von_kyivй Орися rysika- ще одне прекраснєйше ЖЖ-подружжя.
Кстатє, тіки зараз, набираючи помилково нейм Гектора в українській розкладці, автор цих рядків збагнув, шо таке Русещк:)))
А ось іде й покорітєль штата Вісконсін та міста Вашингтон realysilverfish.
Ми поначалу теж посумнівалися, чи той він, за кого себе видає, але на животі у Фіша було написано іменно шо Fish.
Ну й почали ми співати пісень воєнних лєт. Ісполнєніє Гени Гектора в джазовій обработці було бесподобним.
Спершу були совєцкі композіциі, але репертуар швидко вичерпався, то взялися за повстанські. Особливо убойно вийшла "Тече річка Тиса".
А це - кажись, після слів "в ній москальська кров" - Славінська починає заігрувать до Сільверфіша.
Мабуть, черезтошо він був у командіровці в Гамериці, вона його довго не бачила і соскучилася.
Тут вони почали ролєвую гру під кодовою назвою "Упругі супругі". Втім, любітєлєй жарєного розчаруєм: вони дійсно супруги) Хоча Славінська й називає мужа не Віталік, а Фіш:)))
А це вже Ірина Славінська така задоволена по факту.
Ну а це такі ми, ledilidи :)
Короче всім дяка за релакс, ви всі дуже кльові.
До наступних зустрічей у 20-х числах червня, як і договорено.:)