waitin' 4
Once upon a time Семен Семенович чекав час Ч. Час Ч все ніяк не наступав. Семен Семенович сидів на пошарпаній старенькій табуретці у центрі кімнати, якраз під старою важкою бронзовою люстрою. Семен Семенович сторожко посовався, глянув на годинник. До часу Ч треба було ще чекати. Семен Семенович зітхнув, дістав носовичка, і протер спітнілу лисинку. Потім акуратно згорнув і запхав до кишені. Час Ч наближався дуже повільно. Семен Семенович зняв наручний годинник, озирнувся, і перевів стрілки уперед. Натягнув годинник, потім зітхнув, зняв і перевів стрілки назад. - Дааа... - повільно протягнув Семен Семенович. Сонце било у немите вікно, по якому повзала дистрофічна весняна муха. Семен Семенович подивився угору. Люстра була досить запилена, а біля самої стелі висіло пасмо павутини. Семен Семенович подумав, що треба би купити віник з рису, щоб обмітати павутину, але тут настав час Ч. Нічого не сталося. Семен Семенович посидів ще трошки. Раптом люстра впала, і боляче вдарила його по голові. Семен Семенович подумав - "Ну от, дочекався".