Oct 13, 2010 12:14
збори. вкотре. я вже до них так звикла і водночас це кожен раз паніка.
їду в гори - вилізти на найвищу в нашій славній країні. на Говерлу. вчетверте.
теплі речі, теплі люди, знайомі й не дуже.
спеціально під цю подорож підвернулася робота, що дала врешті можливість їхати.
мама одного дня сказала: блін, ти вже тричі була в цих горах. ті самі люди. що цікавого? натомість ти не маєш ані зимового взуття, ані джинсів (чи ще чого - не важливо). може ти витратиш зароблене з "більшою користю" (мої саркастичні лапки)
і я подумала, блін, я реально не маю зимового взуття... і що робити...
і ціллісінький один день я ходила в таких роздумах.
та під вечір мене осяяло: яка ідіотична дурня!!! ні, ось так: ЯКА ІДІОТИЧНА ДУРНЯ!!!
як можна на одні ваги поставити ГОРИ і шмотки?!?!? та джинси можна купити за 30 грошей в хенді! а мої зелені steel на 15 дірок кращі за будь-які зимові чоботи! і як я взагалі могла замислитись про таке???
отже. маю на завтра квитки до міста Лева, день зборів, трохи грошей на солодощі і квитки на імпульс фест (що збираюся сьогодні придбати:) ) і номер телефону гарнюсінького хлопчини, що я дістала в одному з закладів нашого міста в тих самих старих джинсах і улюблених стілах.
зовсім не в шмотках справа, а тим паче щастя.
все буде.
"лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал..." В. Высоцкий
повсякденне,
ідіотичне