«Український четвер» в Лавке Бабуин. «Стів Джобс», Уолтер Айзексон.
Перша та єдина офіційна біографія
Стіва Джобса, найвідомішого технологічного гуру світу та засновника
компанії Apple, від автора біографій-бестселерів Бенджамина Франкліна та
Альберта Ейнштейна.
В основу книги покладено понад сорок інтерв’ю з Джобсом, проведених
упродовж двох років - а також інтерв’ю з понад сотнею його родичів,
друзів, ворогів, конкурентів і колег. Волтер Айзексон написав захоплюючу
історію життя, що радше нагадувало американські гірки, надзвичайно
активної особистості, творчого підприємця, чиє прагнення досконалості та
нестримна енергія здійснили революцію в шести сферах: персональні
комп’ютери, мультфільми, музика, телефони, планшетні комп’ютери та
видавництво електронних товарів.
Попри те, що Джобс брав участь у написанні цієї книги, він не
висловлював бажання контролювати написане і не просив дати йому текст
книги на вичитку перед публікацією. Він нікуди не чіпляв ярлика: «Вхід
заборонений». Стів заохочував усіх, кого знав, бути щирими. Та й сам
говорив відверто, інколи навіть жорстко, про людей, із якими він
працював чи змагався. Його друзі, недруги й колеги діляться своїми
непричесаними думками з приводу його прагнень, перфекціонізму,
нав’язливих ідей, майстерності, витівок, невиправного бажання
контролювати - усього того, що сформувало його підхід до бізнесу та ті
інноваційні продукти, які виникли в результаті його творчості.
Джобс, зі своїми внутрішніми чортиками, міг перетворити життя оточуючих
на пекло. Водночас, яскраві риси його особистості, його захоплення і
його творіння, точнісінько так само, як і програмна й матеріальна
складові комп’ютерів Apple прекрасно доповнювали одна одну й були
частинами єдиного цілого. Розповідь про його життя - повчальна й
застережлива, наповнена уроками щодо інновацій, характеру, лідерства та
цінностей.
Останній раз Айзексон бачився з Джобсом за кілька тижнів до смерті
останнього, у нього вдома в Пало-Альто. Джобс сказав тоді: «Я хочу, щоб
мої діти дізналися, яким я був. У мене не завжди вистачало часу
спілкуватися з ними».
В Лавці Бабуїн