І знову про
бринзу.
Як я обіцяв, розповідаю про те, як правильно її зберігати.
В пластику бринза досить швидко втрачає свої смакові якості, саме тому рекомендую всім забрати своє замовлення якнайшвидше, бо я не маю часу перепаковувати таку кількість бринзи (а процес дещо ресурсоємний), та й такої кількості банок навряд чи знайду.
Отже, для того, щоб бринза зберігалася довго і не втрачала смакових якостей її потрібно запресувати в скляну банку. Потрібно саме пресувати, затовкти її так, щоб в банці не було повітряних камер, щоб вона стала твердою однорідною масою. Нічого складного.
Я, коли трамбував бринзу вперше, то погнув ложку. Гуцули трамбують кулаком. В літрову банку, при правильному пакуванню входить десь 1.3 кг бринзи, можливо навіть можна й півтора, я не намагався пресувати її до стану каменю.
Якщо ви збираєтесь з'їсти цю бринзу досить швидко, то просто закриваєте цю банку кришкою і потроху відбираєте по мірі використання.
Якщо ж ви споживаєте бринзу не швидко, то засипте цю бринзу зверху шаром кам'яної солі, найгрубішого помолу. Засипана сіллю, бринза може зберігатись більше року. Потім Сіль відгортається, потрібна кількість бринзи відбирається, а інше знову засипається сіллю. Щоправда шар бринзи, що знаходиться під самою сіллю стає більш солоним та сухим.
Баночку ставите в холодильник, і берете з неї бринзу по мірі необхібность. Bon Appétit!
До речі, мені казали, що сирні коники можна просто залишити в кімнаті, вони просто всихають, але не псуються і їх можна з'їсти чере кілька років, якщо зуби не відваляться. Чи це правда не перевіряв, бо з'в їх дуже швидко. Якщо хтось спробує провести такий експеримент, то нехай потім відпишеться тут :)
По просьбам трудящіх(с) наступного разу розповім про банош.