Брат, піво кончілось. прєдставляєшь Брат, ПІВО КОНЧІЛОСЬ. жена ушла
Любанька минулий день народження святкувала на фесті, в Свіржі. Позаминулий в Карпатах. мабудь сподобалось обидва рази і цього року я отримав запрошення поздоровити її в Славському, під час проведення фесту Славське-рок.
Я довго вагався,чи варто їхати - і так ціле літо мотаюсь в паравозах на Захід. Тільки-но повернувся з Ужгороду, а тут їхати. Вагався-вагався, ну секунди 3 і вирішив GO! GO! GO!
Подивившись програму фестивалю, зрозумів, що для мене це буде просто концерт Мертвого півня. Але основне звичайно, це Любкин четвертак.
Але після таких тріпів я мав чималенький завал, і тому квитки пішов купувати в день від'їзду. Тому ми з Антоном їхали на самих козирних місцях - плацкарт, бокові, біля туалету.
Інші козирні місця біля туалету, але не бокові окупувала група якихось політичних журналістів, що киряли коньяк, грали в карти і розмовляли на всіляки цікаві теми. так як робили вони це досить голосно, виспатись не вдалось, але їхали позитивно. Зранку у Львові випили кави та купили по пляшці нового пива львівської пивоварні "Живе". Коли допили це пива Тоха сказав, Брат, піво кончілось, а я відповів піво кончілось, жена ушла(хоча напевне, навпаки. вже не пам'ятаю). Це і стало лейтмотивом цього вікенду
Наступні події пам'ять впресувала в одне слово поселенняобідпід'йомникТростянпивопівокончілось.
Через невеличку хворобу на фест я потрапив пізніше, ніж інші, тому не слухав масу шлаку під назвою "український рок", прийшов на виступ Maxima, трішки покуняв, бо драйвовість виступу була така, що я б їх запросив вести вечірню колисанку.
Саме вони згадали про Гадів та про Кузю. Як виявилось один з їх гітаристів(от тільки не пам'ятаю який саме) грав в Братах Гадюкіних. Та навіть це не пробудило сонне царство на сцені.
Сам же фестиваль був на дииво позитивним - купа місцевих. для яких вхід був безкоштовним. Для них це була справжня подія. Біля нас стояли жіночки років так по 50 та з ними один чоловічок, божевільний. Де ще він міг під музику психоделічно здригатись в своєму крейзанутому екстазі. І при цьому ніхто не тикає пальцем, ніхто не втикає - на перший погляд навіть не помітно в загальному шалі.
Незважаючи на велику кількість львівських ніхвармалав та місцевої молоді, зовсім далекої від панк/готік/чи ще якоїсь фрік культури жодної бійки, а більшість же заправлена великою кількістю алкоголю. Чи ще на якому фесті ви зможете купити пиво чи до пива по магазинним цінам? А мала кількість народу(як для фесту) робила враження якоїсь камерності, що підкреслювалось горами, які в нічному світлі здавались надзвичайно великими глибами з усіх сторін.
Ось так, попиваючи вино, та поглядуючи навколо ми дочекались основного. далі буде.....
Я довго вагався,чи варто їхати - і так ціле літо мотаюсь в паравозах на Захід. Тільки-но повернувся з Ужгороду, а тут їхати. Вагався-вагався, ну секунди 3 і вирішив GO! GO! GO!
Подивившись програму фестивалю, зрозумів, що для мене це буде просто концерт Мертвого півня. Але основне звичайно, це Любкин четвертак.
Але після таких тріпів я мав чималенький завал, і тому квитки пішов купувати в день від'їзду. Тому ми з Антоном їхали на самих козирних місцях - плацкарт, бокові, біля туалету.
Інші козирні місця біля туалету, але не бокові окупувала група якихось політичних журналістів, що киряли коньяк, грали в карти і розмовляли на всіляки цікаві теми. так як робили вони це досить голосно, виспатись не вдалось, але їхали позитивно. Зранку у Львові випили кави та купили по пляшці нового пива львівської пивоварні "Живе". Коли допили це пива Тоха сказав, Брат, піво кончілось, а я відповів піво кончілось, жена ушла(хоча напевне, навпаки. вже не пам'ятаю). Це і стало лейтмотивом цього вікенду
Наступні події пам'ять впресувала в одне слово поселенняобідпід'йомникТростянпивопівокончілось.
Через невеличку хворобу на фест я потрапив пізніше, ніж інші, тому не слухав масу шлаку під назвою "український рок", прийшов на виступ Maxima, трішки покуняв, бо драйвовість виступу була така, що я б їх запросив вести вечірню колисанку.
Саме вони згадали про Гадів та про Кузю. Як виявилось один з їх гітаристів(от тільки не пам'ятаю який саме) грав в Братах Гадюкіних. Та навіть це не пробудило сонне царство на сцені.
Сам же фестиваль був на дииво позитивним - купа місцевих. для яких вхід був безкоштовним. Для них це була справжня подія. Біля нас стояли жіночки років так по 50 та з ними один чоловічок, божевільний. Де ще він міг під музику психоделічно здригатись в своєму крейзанутому екстазі. І при цьому ніхто не тикає пальцем, ніхто не втикає - на перший погляд навіть не помітно в загальному шалі.
Незважаючи на велику кількість львівських ніхвармалав та місцевої молоді, зовсім далекої від панк/готік/чи ще якоїсь фрік культури жодної бійки, а більшість же заправлена великою кількістю алкоголю. Чи ще на якому фесті ви зможете купити пиво чи до пива по магазинним цінам? А мала кількість народу(як для фесту) робила враження якоїсь камерності, що підкреслювалось горами, які в нічному світлі здавались надзвичайно великими глибами з усіх сторін.
Ось так, попиваючи вино, та поглядуючи навколо ми дочекались основного. далі буде.....