Українка - всюди українка! Сьогодні я розійшлась і купила солодощів кітайських на пробу. Накрутила фразу і пішла до продавщині. Вона зрозуміла, шо я хочу)), хоча не без зусиль. Фразу тепер знаю правильну (дякую моїй вчительці) і піду знову шось пробувати - кожного виду по штуці)).
Таяк все в мене б не влізло, а нетерплячка, то я понадкусювала всі тістечка, а пакет з печівом розкрила і одне з‘їла)). Як не з‘їм, то понадкусюю)).
А ось шо я б їла тай їла - дім самчікі (пухкенькі, смачненькі, легенькі булочкі) із начінкою з червоних солодких бобів!
А ще я зрозуміла, шо генетична пам‘ять - то не просто слова 🧐. Якби ви запитали, якє поєднання кольорів мож найулюбленіше, то я б відповіла, шо червоний із зеленим (ну, червоний будь з чим в пріорітеті, але саме таке - найнай). Потім йде червоний із синім, а якщо на ці поєднання щей золото накласти (жеби багато та красіво), то виходить ось що 🤪:
Так ша, мабуть, тягну то ще з часів, коли дерева були молодими, а я десь боронила державу та ушу або тайдзі цюань займалась, а мож, й королевою була, чому б і ні? ;) От письменником, мабуть, точно не була - не склалося з написанням ієрогліфів і ганяють мене на заняттях, як сідорову козу, і кажуть, що доколє я знущатись буду над каліграфією?🤓