Традиційний вже огляд: «Як воно робиться».
І знову початок тижня, і знову, солодунчики(тм), ми розповідаємо вам, що коїться за кулісами нашої майстерні.
У випадку шостого, окремого, спеціального, хелоуіно-самайнського випуску, виглядало усе, приблизно, наступним чином:
- Пане муляр, там люди в особі Ірки Карапірки питають, що саме ми приготуємо на Самайн. Що відповісти народу?
- Точно! Блін, а гарна думка. Дійсно тре щось замутіть тематичне. А коли в нас Самайн?
- Гм… Та вже наступної середи, ніби.
- Іііііітвайужмать!
***
- Спакойна! Не все ще втрачено, в мене є план!
- Жгі!
- *півгодини пояснень які потроху переходять у обговорення ТТХ коліщаткових замків дульнозарядних рушниць ХVІІ ст. та ще якоїсь маячні*
- Каллєга, ми шота атвлєклісь!
- Блін, довго пояснювати, я краще намалюю!
Десь приблизно так з’являються на світ ескізи випусків, з яких іноді, ми робимо поза сюжетні випуски.
Після того як ми все обговоримо та затвердимо починається, що називається, «доводка рашпілєм» до стану який вже більш нагадує креслення.
Процес доволі нудний та кропіткий й швиденько набридає. Щоб не сказитися від тої нудоти та довше протриматись Гілар зазвичай домальовує різноманітні приколи. Деякі з них, навіть, потрапляють до фінального релізу, як ото термінатор або Діана Леді на першому бігборді, яку було вмальовано тимчасово, «поки не надумаєм шо туди вліпить тематичне».
І тільки після цього пан Гілар починає малювати кожний кадр окремо, періодично показуючи мені за допомогою цього вашого Інтернету, різні стадії малювання.
Ось так ми і працюємо, любі поціновувачи нашої творчості.
А випуск, традиційно, чекайте у четвер, 08.11.12.