ти брешеш мені потроху

[laratonera]

ти брешеш мені потроху
ну де ж то сказати що падав
і все що здавалось солодким
гірчить затягнувшись у саван

що мрії твої вчорашні
уже обернулись на смуток
і все що було на справді
тепер лише відголос чУток

вдягай її в білії плаття
цілуй наостанок в губи
спізнілі твої каЯття
мене вже ніяк не гублять

бреши мені лиш потроху
мовчи на мої питання
мені вже давно байдужі
безглузді твої зізнання