Сьогоднішньої ночі вдруге в житті зі мною сталася така ситуація, коли я засинаю коло вогнища, а хтось залишається і цілу ніч пікидає дрова, щоб я і інші , які лежать коло вогнища, не замерзли. Це неймовірно, коли ти спросоння бачиш, як вогонь не тухне. І мені було так тепленько і затишно у своєму спальничку, хоча навколо було холодно :) Тому що хтось пожертвував своїм сном, щоб нам було тепленько ) Це неймовірно )))) цей хтось цієї ночі був Богдан Дикий ))) Дякую тобі, Бодя! і таких людей не треба просити, вони готові самі послужити іншим ))) це так зворушує серце ))) ти прокидаєшся, а чайок вже готовий... тому що хтось про це потурбувався... Тому що в когось серце більше, ніж турбуватися тільки про себе, тому що його серце вміщує ще інших ))) ... ось чому я люблю походи - це розширює серце )))
Дякую
Сані, Боді і іншим за позитив на весь день, а можливо, й більше )))))))