чи справді найсмачніша кава у Львові?
коли тобі приносять її ще втікаючу з джезви і, розглядавючи візерунки на гарячому металі переливаєш її у горнятко.
крізь натов чути як співає джаз хриплий голос, пахне шоколадом і смаженою кавою.
не люблю скупчення людей у Львові.
Львів це дощовий холодний вечір, пусті вулиці, слизька бруківка, парасоля. таким я його люблю і хочу бачити.
тому часто просто вдіваю джинси, беру фотік, рюкзак, карімат, термос, цукорки - і відчуваю себе теж туристкою.
тоді я тут чужа - люблю місто і захоплююсь.
насправді "де-небудь подалі і повище" я буваю частіше ніж в центрі Львова.
чи найсмачніша кава в Ужгороді?
міцна-міцна з цілою купою морозива, вершків, кориці або соку.
солодка.
пахне теплом, сакурою, вином і теплими розмовами.
якась вона тут особлива.
тепла і затишна.
хочеться по неї вертатися й вертатися.
завжди з тільки з найкращими друзями.
насправді найсмачніша кава, ще та що зварена на кострі з соснових гілочок в монашці.
з джерельної води, без цукру проте з корицею.
ця кава пахне тишею
а ще дзвониками вівців десь далеко з горою
а ще ранком, світанком, чорницею, чебрецем, грибами
кава з видом на Близницю