[Тут має бути назва]
Я писала вже про те, як не зовсім звичайно з'явилась на світ збірка "[Тут має бути назва]". Тепер про зміст.
Усі ознаки, зазвичай притаманні молодіжним збіркам, тут є, а саме: елементи романтизму та сюрреалізму, пошук нестандартних форм, місцями вони дивують свіжістю й несподіваністю метафор (найчастіше у Каті Чуранової, Павла Жидкова, Олесі Міфтахової-Панченко), місцями радують традиційною мелодійністю (Тетяна Красельникова), місцями сильно відчувається брак майстерності.
Найчастіші мотиви - затоптані обіцянки, наркотичне запаморочення, "обломки судеб", абсурдність життя, божевілля: "коли замість голів у людей були телевізори", "у хаосі буденності й рутини", "по кругу мозги зомбируем", "все человечество - нарыв", " а ми ще живі, напевно, та злі чомусь і похмурі" - і кохання, кохання, кохання. Причина негараздів бачиться в тому, що "сірі люди захопили білий світ". Вердикт виходить нібито невтішний: "Вихід є. Летальний", бо ми - лише "статистика этой Земли", бо "хороший, хоч тричі, але не відкритий залишиться завжди їсти у коридорах пітьму".
Слава Богу, що дехто бачить у світі й хороше: "Только есть еще кучка изгоев, У которых разум покрепче. В их железных коробках, Под названием грудь, Сердце живое трепещет", "Спасибо солнцу и словам, Что дарят силу", "Ось вітер роздмухує малесеньку іскру, На згарищі відродиться величнеє багаття", "і повірить у те, що наше місто вже не інкубаторій, і що в ньому є принаймні ще одна людина, яка хоча б іноді, нехай і не постійно, але все ж вміє дивитись навколо себе", "тому і посміхаюсь - не для себе, а для когось незнайомого, але близького по духу".
Найбільше мені сподобались вірші "На хлеб намазано варенье…" Олесі Міфтахової (Панченко) і "Головне" Сашка Ткаченка та оповідання "Історія одного вечора" й "Тобі, ненародженому…" Вікторії Леміжанської.
Цікаві доречні ілюстрації (Сергій Брильов).
Я рада за всіх авторів збірки: вони захотіли сказати, що думають про світ, - і сказали. Післямова дає підстави для оптимізму навіть в нашому атомізованому суспільстві: "Головне - зараз ми об'єднані одніє ідеєю, яку довели до кінця. А це варте чималого". Згодна. Бажаю доводити до кінця всі добрі справи!