Перечитуючи "Острови"
Коли за вікном то мряка, то мокрий сніг, не завадять шипшиновий чай та хороша поезія.
Цього разу в моїх руках альманах молодих полтавських авторів "Острови" (Полтава, 2007). Приємна домашня обкладинка, оригінальне "інтер’єрне" оформлення всередині, демократичне розташування авторів за алфавітом. А серед них трапляються і члени НСПУ, і лауреати та дипломанти "Гранослова", премії Олександра Олеся та інші всяковідзначені особи.
Вірші добірні, форма часто-густо - вишукана, настрій - здебільшого мінорний, але з невитравним глибинним оптимізмом. Наприклад, у Олени Гаран:
Час втрачено, сестро...
За нами ховається страх.
Ми втрачені часом
і спалені вогнищем листя.
І вир, ніби вирій.
І заповідь перша: "Не бійся!"
Покотиться сонце
і яблуком стане в руках.
Цього разу в моїх руках альманах молодих полтавських авторів "Острови" (Полтава, 2007). Приємна домашня обкладинка, оригінальне "інтер’єрне" оформлення всередині, демократичне розташування авторів за алфавітом. А серед них трапляються і члени НСПУ, і лауреати та дипломанти "Гранослова", премії Олександра Олеся та інші всяковідзначені особи.
Вірші добірні, форма часто-густо - вишукана, настрій - здебільшого мінорний, але з невитравним глибинним оптимізмом. Наприклад, у Олени Гаран:
Час втрачено, сестро...
За нами ховається страх.
Ми втрачені часом
і спалені вогнищем листя.
І вир, ніби вирій.
І заповідь перша: "Не бійся!"
Покотиться сонце
і яблуком стане в руках.