(no subject)
Мешканці Венеції тісняться за життя, доводиться тіснитися їм і після смерті. Острів сан Мікеле забудований багатоповерхівками. Урни з прахом венеціанців здіймаються стінами по 3-4 поверхи. Є і звичайні могили, мабуть тих, хто багатший, або хто помер раніше. Є ділянки євангелістського кладовища- там похований Бродський, є православна ділянка. Там лежать греки та росіяни. Але очевидно росіяни вже давно передумали помирати у Венеції. Біля стін- кілька могил російських аристократів, яких явно зігнала з рідної землі революція. Лежить якась графиня Трубецкая- уроджена Мусіна-Пушкіна. Дві скромно могили Ігора Стравінського з дружиною і балетки на могилі Сергія Дягилева, що вразив Європу російським балетом. Більша частина православної ділянки- пуста і запущена, що дивно бачити в венеціанських переповнених і акуратних кварталах кладовища. Тут лише подекуди стирчать із землі темні, зеленкуваті від часу кам'яні хрести, на яких не розібрати імен. Часто ці хрести відламані від плити і просто приватні поряд. Від часу здавалися, чи це якийсь вандалізм, спрямований проти православних покійників? Вдень на острові, де самі лише мертві тихо і спокійно. Цікаво, що відбувається тут вночі?
