Ранковий

[lalotschka]

Без попереджень, просто зникну.
Пробач мені ці забаганки
Й залиш відчиненими вікна,
Я повертатимусь щоранку
Осяяно-сліпучим сонцем
В твою мрійливу просторовість.
І ти подумаєш: «Чи сон це,
Твої вуста, мов мед, цукрові?»
Ні, це не сон, цілуй скоріше,
Цілуй малиново і пряно.
Ти відчуваєш, пахне віршем
До інших не подібний ранок?
Потоком струменіє світло.
Я напівдотик стала ближча.
І пасма кіс - тендітні мітли -
Змітають сонечка з обличчя.
Кімната, як казкова скринька.
Не зачиняй вікна, не варто,
Бо я дощем рясним навшпиньках
До тебе повернуся завтра.