Sep 14, 2012 11:04
***
Ліниве сонце - хитре тигреня -
сховалось нишком за смугастий обрій,
і дощ зухвалий влаштував прання
на ціле місто. Заповзято вкотре
вимочує брудні асфальтні ковдри.
Зігнав усіх замурзаних птахів
в рясні калюжі із старої звички.
Полоще срібні суконьки дахів,
відбілює кватирок рукавички.
Приймають душ кав'ярні і крамнички.
О, як він елегантно моросить,
як цебенить, до скла торкнувшись тільки,
о, скільки в нім натхнення і краси,
й поезії довершеної скільки!
Це дощ заговорив віршами Рільке.
На зачіски закудланих садів
дощ наостанок переможно бризнув,
біля алей навшпиньках посидів.
Тим часом сонце крізь хмаринку грізну
взялось сушити випрану білизну.
вірші