P.S.
Все правильно. Давати тому, хто бере. Брати у того, хто дає. Залежно від потреби. Є потреба обіймів - йти із нею до того, хто може дати обійми. У кого є конструктивна критика - брати критику. В кого є мовчання - брати і мовчати. В когось - просто присутність. Більше слухати, ще менше говорити. Більше чути себе, любити себе, звертати увагу на свої потреби. Хто схоче піти - піде. Хто схоче залишитися - залишиться. По іншому просто не вийде. І ні слова, ні сльози тут не допоможуть. А людей не втримаєш і не заставиш себе любити - навіть якщо сам любиш. Через це ми вже проходили.
Я десь відчуваю себе в тій ситуації, в якій був Е. пару років тому (принаймні я так уявляю її з його слів). Але я не йтиму в велику білу кімнату і не натискатиму на кнопку "off", яка може і обов'язково виключить усі відчуття і почуття. Я житиму і відчуватиму, хай його грець! Хай ліпше болить. Щоб потім не казати, що мені "не боліло" коли різали по живому.
Я десь відчуваю себе в тій ситуації, в якій був Е. пару років тому (принаймні я так уявляю її з його слів). Але я не йтиму в велику білу кімнату і не натискатиму на кнопку "off", яка може і обов'язково виключить усі відчуття і почуття. Я житиму і відчуватиму, хай його грець! Хай ліпше болить. Щоб потім не казати, що мені "не боліло" коли різали по живому.