May 10, 2014 20:29
Якось так гостро нині пече мені самотність, що аж подих перехоплює.
Нічого не сталося - просто увесь день бажання сховатися в чиїхось обіймах. Нікуди не іти, нічого не робити, спати, спілкуватися, і обійматися. А нема обіймів і нема дому, до якого хотілося б повертатися.
І я увесь день двіжую, вирішила купу справ, навіть в офіс зайшла і щось там поробила - а сум нікуди не дівається. Таке.