Відпусти...
Відпусти мене, віро.
Відпусти мене, надіє.
Відпусти мене, любове.
Бо вірю в те, що не лише я згадую тебе, а й ти хоч іноді про мене.
Бо надіюся на зустріч, і відшукуючи серед натовпу твій погляд, не знаходжу.
Бо люблю твою усмішку, вуста, руки, голос. І цього достатньо, щоб ненавидіти себе за те, що колись втратила друга і не зробила нічого для того, щоб його повернути.
Відпусти мене, надіє.
Відпусти мене, любове.
Бо вірю в те, що не лише я згадую тебе, а й ти хоч іноді про мене.
Бо надіюся на зустріч, і відшукуючи серед натовпу твій погляд, не знаходжу.
Бо люблю твою усмішку, вуста, руки, голос. І цього достатньо, щоб ненавидіти себе за те, що колись втратила друга і не зробила нічого для того, щоб його повернути.