В кінці вересня вирішили відвідати Індію. За кілька постів викладу фото і коментарі про Делі,
Агру і
Джайпур з ГОА Почалось все з того, шо національний перевізник Аеросвіт переніс рейс Київ-Делі з обіду на 10 вечора. Причому переносив поступово, постійно на годину-дві. Після кількох таких переносів вийшов представник авіакомпанії і пояснив, шо один з двох наявних Боінгів 767 зламався і полетимо ми сердньомагістральним 737 з дозаправкою в аеропорту Дубай, а в Делі прибудемо аж зранку. Нічого іншого як робити періодичні набіги на бориспільский duty-free ми не придумали. Правда, десь після 7 вечора пасажирів погодували смачним бутербродом і дали літрову пляшку мінералки (одну на чотирьох). Наші люди впринципі пережили це нормально, і не таке бачили, а от іноземці були злегка шоковані політикою „fucking airlines”.
Прилетіли таки в Делі. Виходиш з аеропорту і одразу ж отримуєш шок від шаленої спеки, запаху і вологості повітря. Сідаєш в незвично дешеве ретро-таксі
і їдеш вулицями одного з найбільших міст в світі
подекуди не можеш повірити своїм очам. Перед цим я далі чистої і ситої Європи не був ніде, Азія для мене закінчилась Стамбулом, тому побутово-культурні шоки підстерігали всюди
Мейн-базар (популярний серед туристів квартал біля центрального залізничного вокзалу Делі)
Тут всі шось продають. Перші поверхи займають магазини, лавки, подекуди свою продукцію там же й виробляють
Тут свої правила дорожнього руху. Нічого спільного з знаками і світлофорами вони не мають. В кого більша (дорожча-новіша) машина той і їде першим, всі одночасно вирулюють на перехрестя - тиснуть на клаксон і якось розїжаються. В місті від цього і в день і вночі постійний гул, поступово до цього звикаєш. Спочатку мені здавалось, що тут неможливо їздити за кермом людині яка звикла більш-менш дотримуватись ПДР (тим паче рух правосторонній). Потім в Гоа ми без жодних проблем ганяли на мопедах, приїхавши в Україну довелось адаптовуватись вже до наших правил
Над головою фантастичний мікс з електродротів і стовбів
Люди, в більшості своїй, живуть надзвичайно бідно. Тим не менше всі тобі усміхаються, біла людина для них шось типу прибульця. В гаманці в тебе може бути його трьохрічна заробітна плата, проте це не значить шо він тебе пограбує, гопне і.т.д. Розвести на гроші і впарити щось втридорого - можна. Вкрасти - дуже рідко
На вулицях антисанітарія і сморід, індуси справляють нужду прямо на вулицях, особливо не перймаючись етичною і гігієнічною стороною процесу. Навпроти типова індійська харчевня
Тут величезний вибір дешевих екзотичних фруктів, які рекомендують перед вживанням добре мити водою з пляшок. Водопровідну воду краще не використовувати.а для чищення зубів тим більше
Типовий громадський транспорт
Десь в центрі старого Делі
Індія Гейт - тріумфальна арка побудована брітішами. Є ще британський урядовий район зведений в імперсько-колоніальному стилі. Все інше мало чим відрізняється від мейн базару за виключенням дорогих готелів і офісів міжнародних компаній.