У вигадниці
p_a_r_a_g_o_n узяла флешмоб на писанину і творчість :)
Усі охочі отримують 3 заголовки і розповідають, про що могли б бути ці книги. Всі маніакально охочі (як ото я)) забирають собі.
Поїхали!
Анотація до потойбічного життя
Історія від першої особи про юнака, який живе своїми мріями, планами - і захоплюється старовинною архітектурою. Тож він доволі часто, повертаючись додому, прогулюється давнім цвинтарем, розглядаючи статуї, огороди, оформлення. В один з таких вечорів йому здається, що за ним хтось спостерігає… Що це? Та ні, нікого ж нема, здалося. Проте відчуття не зникає. І врешті він помічає портрет дівчини, що проводжає його очима. Наважившись повернутися на цвинтар лише через кілька тижнів, юнак виявляє, що дівчина його чекала. Вони розмовляють, і вона розповідає йому свою історію, він ніби провалюється у її час, спостерігаючи все збоку. Наступного разу він чує іншу оповідь, тоді ще одну і ще… Могили розповідають свої таємниці, і кожна з них не схожа на попередню - світлі і моторошні, добрі і лиховісні, по-своєму трагічні і життєствердні.
Буратіно і скрипковий ключик
Прага. Початок ХХ ст. 8-річний хлопчик після загибелі батьків у аварії потяга залишається в їхньої знайомої. Щоб прогодувати сім’ю, та тримає невеличкий ресторанчик, де хлопчик їй допомагає. Там він уперше чує гру на роялі. Вона його зачаровує, несе кудись далеко, де мама і тато, де світло і тепло… З тих пір хлопчик крадькома підглядає за піаністом. Звичайно, через якийсь час його помічають, і піаніст, розчулений такою любов’ю до музики, навчає його всьому, що знає… Минають роки, хлопчик виростає в дорослого чоловіка, знаходить і втрачає любов, проходить обидві війни. Але музика завжди з ним, вона допомогла йому залишитися самим собою. Книга закінчується сценою, коли він сидить у кріслі, заплющивши очі, і грає на уявному роялі. Мелодію, яку вперше почув багато років тому у маленькому празькому ресторанчику.
Незадовго до народження нової зірки
Світ магії, драконів і лицарів. Усі чари, світлі й темні, використані жителями, не зникають, а вертаються до свого джерела - сонця. Щоразу зі світанком світ заново наповнюється магією. Але з часом баланс змінюється - сонце набирає інших відтінків, воно починає вичерпуватися. Магічне правління забороняє використовувати заклинання без крайної потреби, натомість деякі чаклуни вважають, що наситивши сонце темними чарами, воно підкорять собі його і увесь світ. Усе це - фон, на якому розповідається про юного, не особливого обдарованого чаклуна. Він не буде ні героєм, ні рятівником - він всього лиш намагається втриматися у світі, що летить шкереберть. Відкритий фінал - захід сонця у незвичних кольорах, хлопець з друзями думає, який світанок вони побачать завтра…