Книжковий Арсенал ІІІ: білі ворони, космоконі, білко-корови і решта чудасій
З кожним роком Книжковий Арсенал все набирає обертів, і якщо минулого року я вважала, що він може цілком на рівних змагатися із Львівським Формумом, то цьогоріч з одного прочитання програми було ясно, що „догоним и перегоним“. Окрім основного книжкового ярмарку, Арсенал представляв ще цілих 4 виставки, хоч і невеликі за обсягом: „Білі ворони“, комікси, Manuscriptum і „Веселка“. Додайте до всього цього Фестиваль нової музики, що давав концерти щовечора, авторські читання у „Кімнаті сонних віршів“ (там дійсно були дуже зручні лежанки, на яких любо було б посопіти) та розмови з авторами „Обмін речовин“, ворк-шопи для перекладачів та книгорозповсюджувачів, „Кирилівські читання“ і незліченну кількість автограф-сесій, майстер-класів для малят, презентацій і великий окремий проект (для тих же малят) „Арсенал ідей“ - і ви отримаєте вибухову суміш під назвою „Книжковий Арсенал“.
А так як у мене на все про все був лишень один вільний день, тож я розкажу (і трішки покажу, усе, хоч і телефонофото, на жаль, але клікабельне, тому можна спробувати роздивитися) саме про виставки… на виставці. :)
На фото, насправді, не екзекуція книжок, а одна з кімнат „Арсеналу ідей“ - творчого проекту для дітей, на якому, відповідно, генерувалися ідеї) Всього там було 3 кімнати: книжкова, технічна (з комп’ютерами і рештою) та ігрова (зі стрибалками, повзалками і чим заманеться). Судячи з галасу, остання дітям подобалася найдужче :) Взагалі чудова ідея, куди сплавити дітей на час презентацій та виступів, головне, що всі будуть задоволені)
А на вході до зони „Арсеналу ідей“ стояла книга, складена з… лего! Підозрюю, що самі діти її і склали у перші дні Арсеналу.
Виставка перших ілюстрацій дитячого видавництва „Веселка“ приваблювала мене чи не найбільше, а проте там був лише один стенд, поряд із стендом самого видавництва, та й той доволі маленький.
Знайома картинка, чи не правда? У мене така книжка точно була в дитинстві :)
Проминувши величезну залу з видавництвами, можна було втрапити у комікс-кафе „Чуб“. Окрім того, що тут дійсно можна було перекусити, в цій залі вгніздилися стенди настолок (власне, я помітила тільки одну - „Мосигру“) і стенд видавництва Nebeskey, що нещодавно випустило славнозвісний комікс „Даогопак“. Обіцяної другої частини козацької історії не було, натомість на всю залу красувалася афіша космокоміксу „Чуб“.
І друга частина
Насправді то просто спалах засвітився, але воно дуже підходить під загальну суть)
Я на свій ризик наважилася погортати цю книгу, а там… Козак (хто ж іще?) з вірним конем… летять у космосі! Прічім кінь не кінь, а по вигляду нормальна людина, тільки з конячою головою! І прилетіли вони на конячу планету, де, звісно, коні - всі. Коні-офіціанти, коні-стриптизери, коні-коні… Не знаю, можливо, я колись наберуся ще сміливості і погортаю її в книгарні, може, там в тексті хоч якесь пояснення, але поки що якось не палаю бажанням. Бррр!
У найдальшій залі сховалася виставка Manuscriptum, яку я люблю ще з першого Арсеналу. Це шрифтові оформлення, листівки, арт-буки і чудові ілюстрації. Час від часу щось повторюється, але переважно щороку вони показують дуже багато нового.
Наприклад, цьогоріч були дуже милі „Сюжети забутих історій“.
Чудові різдвяні листівки і „шрифтові викрутаси“ з віршиками.
Неймовірні гравюри київської художниці.
А мої фаворити цього року - тваринки з серії „Що курив автор?“. Зустрічайте: Грибеліон, Білкорова і Черекішка!
Це кохання з першого погляду! =)
І наостанок - найцікавіше. „Білі ворони“ - це німецька виставка найкрасивіших за оформленням дитячих книг, що мандрує Європою. Була вона не надто великою, принаймні, займала зовсім мало місця, але книжок було точно більше кількох сотень, тож передивитися їх було цілком неможливо. А ще розташовувалася вона поруч з комікс-кафе, що, я вважаю, чудова ідея - відмінна релаксація після такого трешу :)
І хоч художню цінність деяких з книжок я так і не осягнула, але більшість із них були дуже цікаві.
А деякі з цих книг, хай як гучно це звучить, - справжні шедеври. Ось одна японська (я так думаю), з монохромними ілюстраціями. Вони насправді дуже деталізовані, але на телефон того, звісно, не знімеш.
А в іншій зовсім не було слів, зате пречудові малюнки. Власне, вона так і називається - „Безмовна“.
Оце, власне, й усе. =) Для заспокоєння сумління я прихопила, звісно, кілька книжечок, про які розповім якось пізніше. Можна починати чекати наступного Арсеналу і будувати повітряні замки щодо Львівського Форуму :)
Фото на Мінусі
А так як у мене на все про все був лишень один вільний день, тож я розкажу (і трішки покажу, усе, хоч і телефонофото, на жаль, але клікабельне, тому можна спробувати роздивитися) саме про виставки… на виставці. :)
На фото, насправді, не екзекуція книжок, а одна з кімнат „Арсеналу ідей“ - творчого проекту для дітей, на якому, відповідно, генерувалися ідеї) Всього там було 3 кімнати: книжкова, технічна (з комп’ютерами і рештою) та ігрова (зі стрибалками, повзалками і чим заманеться). Судячи з галасу, остання дітям подобалася найдужче :) Взагалі чудова ідея, куди сплавити дітей на час презентацій та виступів, головне, що всі будуть задоволені)
А на вході до зони „Арсеналу ідей“ стояла книга, складена з… лего! Підозрюю, що самі діти її і склали у перші дні Арсеналу.
Виставка перших ілюстрацій дитячого видавництва „Веселка“ приваблювала мене чи не найбільше, а проте там був лише один стенд, поряд із стендом самого видавництва, та й той доволі маленький.
Знайома картинка, чи не правда? У мене така книжка точно була в дитинстві :)
Проминувши величезну залу з видавництвами, можна було втрапити у комікс-кафе „Чуб“. Окрім того, що тут дійсно можна було перекусити, в цій залі вгніздилися стенди настолок (власне, я помітила тільки одну - „Мосигру“) і стенд видавництва Nebeskey, що нещодавно випустило славнозвісний комікс „Даогопак“. Обіцяної другої частини козацької історії не було, натомість на всю залу красувалася афіша космокоміксу „Чуб“.
І друга частина
Насправді то просто спалах засвітився, але воно дуже підходить під загальну суть)
Я на свій ризик наважилася погортати цю книгу, а там… Козак (хто ж іще?) з вірним конем… летять у космосі! Прічім кінь не кінь, а по вигляду нормальна людина, тільки з конячою головою! І прилетіли вони на конячу планету, де, звісно, коні - всі. Коні-офіціанти, коні-стриптизери, коні-коні… Не знаю, можливо, я колись наберуся ще сміливості і погортаю її в книгарні, може, там в тексті хоч якесь пояснення, але поки що якось не палаю бажанням. Бррр!
У найдальшій залі сховалася виставка Manuscriptum, яку я люблю ще з першого Арсеналу. Це шрифтові оформлення, листівки, арт-буки і чудові ілюстрації. Час від часу щось повторюється, але переважно щороку вони показують дуже багато нового.
Наприклад, цьогоріч були дуже милі „Сюжети забутих історій“.
Чудові різдвяні листівки і „шрифтові викрутаси“ з віршиками.
Неймовірні гравюри київської художниці.
А мої фаворити цього року - тваринки з серії „Що курив автор?“. Зустрічайте: Грибеліон, Білкорова і Черекішка!
Це кохання з першого погляду! =)
І наостанок - найцікавіше. „Білі ворони“ - це німецька виставка найкрасивіших за оформленням дитячих книг, що мандрує Європою. Була вона не надто великою, принаймні, займала зовсім мало місця, але книжок було точно більше кількох сотень, тож передивитися їх було цілком неможливо. А ще розташовувалася вона поруч з комікс-кафе, що, я вважаю, чудова ідея - відмінна релаксація після такого трешу :)
І хоч художню цінність деяких з книжок я так і не осягнула, але більшість із них були дуже цікаві.
А деякі з цих книг, хай як гучно це звучить, - справжні шедеври. Ось одна японська (я так думаю), з монохромними ілюстраціями. Вони насправді дуже деталізовані, але на телефон того, звісно, не знімеш.
А в іншій зовсім не було слів, зате пречудові малюнки. Власне, вона так і називається - „Безмовна“.
Оце, власне, й усе. =) Для заспокоєння сумління я прихопила, звісно, кілька книжечок, про які розповім якось пізніше. Можна починати чекати наступного Арсеналу і будувати повітряні замки щодо Львівського Форуму :)
Фото на Мінусі