Звичайно ж я не св'яткую Розу та Клару.
Але 8 березня я завжди чекаю з нетерпінням. Бо саме в цей день мій Данько з'явився на світ Божий. Тим самим збавивши мене від цього березневого геноциду тюльпанів.
Тому вітаю свого первістка, бажаю йому натхнення, творчого доробку, войовничої наснаги та святої ненависті до наших ворогів.
Вітаю, хлопаче, зовні ти вже дорослий, а досвід прийде з роками. Яких у тебе попереду чимало, на відміну від мене.
Ну а тепер моя особиста вісімка, усім дівкам та лєді не заздрити.
Так шо...