Миті життя - травень 2021
Ось нарешті і останній місяць весни, але теплом він нас не балує, все так і ходимо в кофтинках і навіть трохи приморозило, накрилися абрикоси та інші рослинки(
Великдень зустріла на Менщини, пасок не пекла, купила в пекарні Хлібок і не пошкодувала, смачно дуже.
Нарешті заїхали в Чемер подивилися на садибу та руїни церкви, дивує, чому я раніше сюди не заїжджала.
Спробувала бігати, перша пробіжка далася важкувато.
Планую велику поїздку до Самчиків та Старокостянтинова, все вдалося на вищому рівні, все встигли і скрізь нам провели чудові екскурсії, і дощ оминув.
І ось нарешті я поїхала до моря. Туреччина супер, дуже сподобалося, але без пригод не обійшлося.
В перший день я згоріла, потім була алергія та я травмувала стопи на пляжі. А загалом дуже гарно, багато ходили, знайшли гарний пляж для таких плавців як я)
Але точно знаю, що з турфірмою більше не поїду, краще летіти самому) А ще тепер страшенно хочу на Лікійку.
Місяць завершили поїздкою до Андрія Сайдака. Зібралися в останню мить. Боялися дощу, але він таки не зіпсував нам поїздку. Зате спробувало як воно ходити по болоту в снігоступах. І звісно ж не обійшлося без притоплених)
Сходила в театр на Лівому березі на «Хлібне перемир’я» Жадана та «Ілюзії». Вистави класні, а от народ дратує((((
Провела чергову прогулянку по муралам Оболоні.
А ось і літо… Час дуже швидко плине…
Великдень зустріла на Менщини, пасок не пекла, купила в пекарні Хлібок і не пошкодувала, смачно дуже.
Нарешті заїхали в Чемер подивилися на садибу та руїни церкви, дивує, чому я раніше сюди не заїжджала.
Спробувала бігати, перша пробіжка далася важкувато.
Планую велику поїздку до Самчиків та Старокостянтинова, все вдалося на вищому рівні, все встигли і скрізь нам провели чудові екскурсії, і дощ оминув.
І ось нарешті я поїхала до моря. Туреччина супер, дуже сподобалося, але без пригод не обійшлося.
В перший день я згоріла, потім була алергія та я травмувала стопи на пляжі. А загалом дуже гарно, багато ходили, знайшли гарний пляж для таких плавців як я)
Але точно знаю, що з турфірмою більше не поїду, краще летіти самому) А ще тепер страшенно хочу на Лікійку.
Місяць завершили поїздкою до Андрія Сайдака. Зібралися в останню мить. Боялися дощу, але він таки не зіпсував нам поїздку. Зате спробувало як воно ходити по болоту в снігоступах. І звісно ж не обійшлося без притоплених)
Сходила в театр на Лівому березі на «Хлібне перемир’я» Жадана та «Ілюзії». Вистави класні, а от народ дратує((((
Провела чергову прогулянку по муралам Оболоні.
А ось і літо… Час дуже швидко плине…