Миті життя - травень 2020
Ось вже в травень пролетів… Це була довга, тяжка та виснажлива весна, яка пройшла якось непомітно і здається навіть повз мене, але по порядку.
Карантин триває, але потім ми якось досить швидко почали з нього виходити, чи точніше якось одразу, тому що одночасно запустили метро, транспорт, літні майданчики кафе, магазини, кав’ярні, почали проводити екскурсії, при тому, що кількість хворих так і не перестала зменшуватися. Словом все було не зрозумілим.
Місяць відкрила виїздом на природу на Чернігівщину - відпочивала, дихала повітрям, грілася на сонечку та фотографувала, а ще спробувала зняти відео і з того навіть щось вийшло)))))
Карантин спонукав до онлайн покупок. Я довго трималася, а потім здалася і на замовила собі книжок - Дорж Бату, Сергій Мартинюк, Гаська Шиян.
А ще була декілька замовлень в Декатлоні, вони взагалі молодці, доставляють товари швидко і безкоштовно)))) Виявляється через інтернет теж можна багато чого купувати)
Нарешті я доробила наліпки і замовила горнятка для клубу «Мандрияки». З останніми правда наморочилася, бо малюнок мені нанесли неякісно, а перед цим про мене ще й забули. Тиждень типографія вирішувала, що зі мною робити, а потім таки визнала провину і погодилася передрукувати.
Вперше розробила макет бафа і замовила їх. Результат перевершив всі очікування, зробили якісно і швидко, тепер буду носити)))
Карантин почав напрягати, пробували трохи пограти в настолки онлайн, вийшло нічого, але все ж таки в реалі краще.
Почала відновлювати пробіжки, до того ж змінила місце локації, стала ходити на Троєщинське поле. Там класно можна і побігати, і чаю попити, і прогулятися, дивно чого раніше такого не практикувала.
Почала готувати нову прогулянку по Троєщині. В пошуках розписаних під’їздів натрапила на меморіальну дошку Герою Небесної Сотні В’ячеславу Веремію. Виявляється він жив від мене через дорогу. Так склалося, що познайомилася з його матір’ю і вона подарувала мені книжку про свого сина.
Починають проводити акції протесту, в той же час коронавірус не зникає, мене все це кухарить і я тікаю з міста.
Майже літо, а на вулиці зовсім не тепло, до того ж постійні зливи, отака вона цьогорічна весна, все з ніг на голову.
Карантин триває, але потім ми якось досить швидко почали з нього виходити, чи точніше якось одразу, тому що одночасно запустили метро, транспорт, літні майданчики кафе, магазини, кав’ярні, почали проводити екскурсії, при тому, що кількість хворих так і не перестала зменшуватися. Словом все було не зрозумілим.
Місяць відкрила виїздом на природу на Чернігівщину - відпочивала, дихала повітрям, грілася на сонечку та фотографувала, а ще спробувала зняти відео і з того навіть щось вийшло)))))
Карантин спонукав до онлайн покупок. Я довго трималася, а потім здалася і на замовила собі книжок - Дорж Бату, Сергій Мартинюк, Гаська Шиян.
А ще була декілька замовлень в Декатлоні, вони взагалі молодці, доставляють товари швидко і безкоштовно)))) Виявляється через інтернет теж можна багато чого купувати)
Нарешті я доробила наліпки і замовила горнятка для клубу «Мандрияки». З останніми правда наморочилася, бо малюнок мені нанесли неякісно, а перед цим про мене ще й забули. Тиждень типографія вирішувала, що зі мною робити, а потім таки визнала провину і погодилася передрукувати.
Вперше розробила макет бафа і замовила їх. Результат перевершив всі очікування, зробили якісно і швидко, тепер буду носити)))
Карантин почав напрягати, пробували трохи пограти в настолки онлайн, вийшло нічого, але все ж таки в реалі краще.
Почала відновлювати пробіжки, до того ж змінила місце локації, стала ходити на Троєщинське поле. Там класно можна і побігати, і чаю попити, і прогулятися, дивно чого раніше такого не практикувала.
Почала готувати нову прогулянку по Троєщині. В пошуках розписаних під’їздів натрапила на меморіальну дошку Герою Небесної Сотні В’ячеславу Веремію. Виявляється він жив від мене через дорогу. Так склалося, що познайомилася з його матір’ю і вона подарувала мені книжку про свого сина.
Починають проводити акції протесту, в той же час коронавірус не зникає, мене все це кухарить і я тікаю з міста.
Майже літо, а на вулиці зовсім не тепло, до того ж постійні зливи, отака вона цьогорічна весна, все з ніг на голову.