Пінзель
Сьогодні у поїзді дочитала книжку Євгенії Кононенко "Жертва забутого майстра".
Хочу сказати, що протягом твору прослідковувалась така інтрига, що я просто з насолодою читала. Так я читаю Брауна. В принципі Кононенко використала браунівську інтригу, спосіб викладу та захопливий сюжет. Та ще й ця загадка львівського скульптора Іоана Георга Пінзеля, яка так і залишилась в кінці твору загадкою. Але особливо сподобалось те, що дія відбувається здебільшого у Львові.
Кілька фраз з роману
Починаємо мандри сонячним осіннім Львовом з того, що йдемо пити каву на Вірменській - через дорогу від нашого готелю. Ця кав"ярня була тут ще за Союзу. В ній майже нічого не змінилося. Щоправда, тоді каву на піску відвідувачам пропонували доглядати самим. (коментар - я була у цій кав"ярні 23 травня цього року, мене туди завела Юля-Ванда, і там показали, як на розжареному піску готується запашна кава)
Вчинок, який Авраам збирався зробити з Ісааком, у французькій Біблії і в латинській Вульгаті іменувалося словом "Голокост" (цікаво, ніколи такого не чула)
Немає у світі містечка, красивішого, ніж Бучач, і немає містечка, від думок про яке так розривається серце. (смілива думка!)
Треба дуже сконцентруватись на тому, що шукаєш. Але як саме?
Він прийшов невідомо звідки. І пішов невідомо куди. (це про Пінзеля)
Пінзель - галицький Мікеланджело
Деякі папери - дорожчі за людей. (це про трактат Пінзеля)
А ти віриш, ніби десь у Всесвіті є особливі архіви, де заховано знання про все, що було на землі? (тут можна писати про натяк на роман Дена Брауна "Втрачений символ", але Кононенко написала цей роман задовго до того, як Браун випустив свій. Що це - просто геніальна думка чи передбачення містичного порталу?)
Знання міста - це не знання вулиць і кав"ярень. Справжнє знання міста - це вміння орієнтуватися серед арок і прохідних дворів. Далі вже є тільки вищий пілотаж - таємне знання під"їздів, які у Львові також іменуються брамами, горищ і виходів на дах, доступне одиницям. (це про Львів)
Кажуть, якою б ексклюзивною не була кава у львівських кав"ярнях, але у приватних помешканнях Львова вона ще краща.
пігулка від манії переслідування
"у чреві жертви"
кав"ярня "Синя пляшка" (її мені показала Юля-Ванда)
О, Львів - культурне місто, там на стінах не пишуть російське слово з трьох літер чи глобалістський матюк, а виводять латинські сентенції. Clavis non penis in tenebrum non venis - Ключ не пеніс, в темряві не увійде. (без коментарів)
буфет - по-львівськи креденс
Що дорожче, зміст тексту чи він сам як матеріальний носій?
Ефект незавершеної дії
Тємниця Пінзеля, звичайно ж, залишається таємницею.
Хочу сказати, що протягом твору прослідковувалась така інтрига, що я просто з насолодою читала. Так я читаю Брауна. В принципі Кононенко використала браунівську інтригу, спосіб викладу та захопливий сюжет. Та ще й ця загадка львівського скульптора Іоана Георга Пінзеля, яка так і залишилась в кінці твору загадкою. Але особливо сподобалось те, що дія відбувається здебільшого у Львові.
Кілька фраз з роману
Починаємо мандри сонячним осіннім Львовом з того, що йдемо пити каву на Вірменській - через дорогу від нашого готелю. Ця кав"ярня була тут ще за Союзу. В ній майже нічого не змінилося. Щоправда, тоді каву на піску відвідувачам пропонували доглядати самим. (коментар - я була у цій кав"ярні 23 травня цього року, мене туди завела Юля-Ванда, і там показали, як на розжареному піску готується запашна кава)
Вчинок, який Авраам збирався зробити з Ісааком, у французькій Біблії і в латинській Вульгаті іменувалося словом "Голокост" (цікаво, ніколи такого не чула)
Немає у світі містечка, красивішого, ніж Бучач, і немає містечка, від думок про яке так розривається серце. (смілива думка!)
Треба дуже сконцентруватись на тому, що шукаєш. Але як саме?
Він прийшов невідомо звідки. І пішов невідомо куди. (це про Пінзеля)
Пінзель - галицький Мікеланджело
Деякі папери - дорожчі за людей. (це про трактат Пінзеля)
А ти віриш, ніби десь у Всесвіті є особливі архіви, де заховано знання про все, що було на землі? (тут можна писати про натяк на роман Дена Брауна "Втрачений символ", але Кононенко написала цей роман задовго до того, як Браун випустив свій. Що це - просто геніальна думка чи передбачення містичного порталу?)
Знання міста - це не знання вулиць і кав"ярень. Справжнє знання міста - це вміння орієнтуватися серед арок і прохідних дворів. Далі вже є тільки вищий пілотаж - таємне знання під"їздів, які у Львові також іменуються брамами, горищ і виходів на дах, доступне одиницям. (це про Львів)
Кажуть, якою б ексклюзивною не була кава у львівських кав"ярнях, але у приватних помешканнях Львова вона ще краща.
пігулка від манії переслідування
"у чреві жертви"
кав"ярня "Синя пляшка" (її мені показала Юля-Ванда)
О, Львів - культурне місто, там на стінах не пишуть російське слово з трьох літер чи глобалістський матюк, а виводять латинські сентенції. Clavis non penis in tenebrum non venis - Ключ не пеніс, в темряві не увійде. (без коментарів)
буфет - по-львівськи креденс
Що дорожче, зміст тексту чи він сам як матеріальний носій?
Ефект незавершеної дії
Тємниця Пінзеля, звичайно ж, залишається таємницею.