Лірічєскоє.

[kvikert]

Йшов ета я нах арбайтен. Долго лі коротко лі, але доповз. І прідумалось па дарогє отакоє-от :

Когда меня ты позовешь.
Боюсь тебя !
Я не услышу.

Как-то так.
Викідивать жалко, пущай тут побуде пока.

І утрєнняя песенка :