Aug 26, 2016 13:43
Була роздратована, бо не вдалось навіть за годину вкласти Масьоську спатки. А як тільки но чоловік прийшов і вмостився на дивані поруч з нами, Масьось його обійняв і миттю заснув. Ми принесли води. Я ловила сильний серпневий вітер і вдихали все таки душне вечірнє повітря. А на ніч пішов дощ. Ох, такая романтика. Я люблю дощ. Люблю, коли ти сидиш в садишній оселі, дивишся у вікно, вдихєш через шибку свіже дощове повітря і насолоджуєшся єдністю з природою , проганяєш геть всі думки з голови. Так, як зараз. Читала ідеальні блоги неідеальних мам, дивилась їх інстаграм сторінки і тут шум, шум дощу, нічного. Підійшла до вікна у веранді, послухала дощову мелодію, вдихнула свіжого повітря на повні груди (ох, як довго я цього не робила). Я відучилась ловити радість від життя, щасливі миті, дуже зрідка вдавалось насолодитись натхненням і щось занотувати. А раніше я ж так багато і наче гарно писала...
Натомість зациклена на чистоті в будинку, на тому, що потрібно відчувати себе ідеальною мамою і бути ж нею. Погрузла в рутинні...
валізка моїх думок,
натхнення,
Масьось