ніщо не зникає, ніхто не зникає...
Кажуть, що смерть близької людини - це страшно. Так, це важко. це не лишає ні на мить...Насправді мало в моєму житті людей, які проймаються твоїм світом, впускають до свого...хочуть зрозуміти і головне це їм вдається. Дуже тяжко, коли така людина йде...Та якщо забути хоч на секунду про себе, то з'являється якесь незвичайне відчуття...
Дивно...я зовсім не жалію. бо відчуваю. навіть знаю, що ми ще побачимось. точно не знаю: тут чи там? але зустрінемось...спочатку питала "навіщо?", зараз - не хвилює. вона знайшла собі місцинку надійнішу - Всесвіт. Отримала всюдисутність. Це настільки відчутно, що немає потреби в "царстві нєбєсном" після імені...не потрібна допомога дієслів з минулого (часу).
це спричинило якусь невчасну всеохоплюючу впевненість. А головне, вона точно знає, що значила для мене... чи вже дізналася...Головне, немає нищівного "запізно".
просто дуже сумую за її голосом, безшабашеністю і сміхом...
Дивно...я зовсім не жалію. бо відчуваю. навіть знаю, що ми ще побачимось. точно не знаю: тут чи там? але зустрінемось...спочатку питала "навіщо?", зараз - не хвилює. вона знайшла собі місцинку надійнішу - Всесвіт. Отримала всюдисутність. Це настільки відчутно, що немає потреби в "царстві нєбєсном" після імені...не потрібна допомога дієслів з минулого (часу).
це спричинило якусь невчасну всеохоплюючу впевненість. А головне, вона точно знає, що значила для мене... чи вже дізналася...Головне, немає нищівного "запізно".
просто дуже сумую за її голосом, безшабашеністю і сміхом...